Василь Ґренджа-Донський
До пана президента республики
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
До пана президента республики Т.Г.Масарика, з жалобою свого народа
Гнет, тиранство зазнавали,
За довгих, тисяча літ,
Тяжка була наша доля,
Бідний, гіркий був наш
Наука
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Чоловік, тот, що без Науки,
Як та рибонька без води; —
Тліє, мліє и кінцем згине,
Не діждавши ся свободи.
Хоть без води, хоть без науки,
Усьо одно, житя нема!
Вода
Неборак
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
В багатій Празі на майдані,
На “біржі праці” він стоїть,
Від голоду неначе п’яний,
Зубами в студені скрипить.
Шукає праці й не знаходить,
А без роботи він — жебрак,
І ось
Біль серця
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
О, скажіте, добрі люди,
Що зі мною буде?
Чи без серця можна жити,
Гори ці любити?
Бо від жалю,
Від печалі
Тріскає воно,
Що в віконцях
Сяйва сонця
Вже нема
Арестовання Духновича
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Під вікнами хати штики заблищали
І сунув до хати мадярський жандар,
А очі у нього щось хутко шукали:
“Чи тут живе — каже — поет і бунтар?
Чи тут живе знаний Угорщини
...Шабля і кайдани
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Задзвеніли пута враз
Та й до шаблі кажуть:
Чом’ тирани
Тільки нами
Людські руки вяжуть?
Нас як бачать, чом’ дрижать
Бідні і багаті,
Чом’ ти
Як місяць, блідий мандрівник
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Як місяць, блідий мандрівник
По небі ніччю бродить,
Тоді Русалка лісова
До озера підходить.
І хвилі озера-води
Наздовж перетинає,
Нурцем пускається над дно,
Постійно
Вбитий герой
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Встає герой в полю вбитий,
З гроба піднимаєсь,
И спинився над могилов,
Звідтам видивляєсь.
Вмиваються кости в полю
Зимною росою,
Онде Голод в зуби ріже,
Смерть стоить
Чия то могила
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Чія та могила, там на бережечку,
Хто там спочиває під дерньом зеленим,
Хто там спить сном вічним, від своих далеко,
Що йому там сниться, під хрестом вбаленим?
Ой йому там
...Зівялим косицям
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Косички зівялі, які ви сумнії,
Немо ті по полю під вістрьом коси,
Й соненько не світить, бо хмари хмурнії,
Ви просто змарніли квітки без роси.
Ви росли в палату, цвили до
...Золоті ключі
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Летять лісів повітрулі,
Понад полонини,
Глядають золоті ключі,
Срібної краини
Яких, то, вже років пятьсот,
Надармо шукають,
И по горах и по скалах,
За ними
Повій
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Повій, повій, буйний вітре,
Из гори в долину,
Неси душу буйнесенький,
Там, на Україну.
Там, де гинуть мої братя,
Дзвонять кайданами,
Там, де плачуть, лиють слези
Спогади
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Дує леґінь у сопілку —
Вже ізрання п’ють горілку,
Бо гуляють вівчарі,
А гуляки то старі!
П’ють… і далі наливають,
Стіл здоровий, яворовий
Поливають.
Сиром, салом
...Верховина
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Верховина, наче казка,
Ох, яка красуня!
Низ — вишивана запаска,
Гори — біла гуня.
Вітер холодом подує —
Щочки їй пудрує,
Ще й калиною гірською
Личка їй
Ой, світи-же, місяченьку
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ой, світи-же, місяченьку,
Засвіти до хати,
Хай побачу з-під віконця,
Чи заснула мати.
Як заснула моя ненька,
Вийду я на межу,
І миленькому свойому
Хоч рукав
Яворе, мій друже
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Яворе, мій друже,
Чом’ ти похилився?
— Як мені тут не хилитись,
Бачиш, зажурився.
Лісоруби ліс мій
Почали стинати,
Буде дуже буйний вітер
Мною колисати.
І тому
...Жебрак
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ходить бідний жебрак у жебри,
З села в село, з хати до хати
Котрий схоче, тот дасть кусочок,
Щоб за нього святих згадати…
Не мило му трястись, терпіти,
Бо вже йому біда
Поточок
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Тече потік з бережечка
У тиху річеньку,
И гуляє, и співає,
Аж мило серденьку!
А береза, над рікою,
Стоить и думає,
Що поточок, так весело
В ріці умирає.
Звідси гори, звідти гори
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Звідси гори, звідти гори
Попід гори звори,
Ще й потоки протікають,
Піняться, співають.
Далеченько гори сині,
А поля зелені,
Тільки ниви жовті, наче
Ковдрами
Штани
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Іде старий із млина,
Та щось йому важко,
На щастя була корчма
І випив він “бляшку”.
Із кумом він розпрощався
В корчмі на порозі,
Та ось потік заблищався
Йому у
Сторінка 4 із 8
Тунг сагурнг