Вірші сучасних українських та зарубіжних поетів

З Езопа

Молоденький мулик,
син осла й кобили,
У зеленім полі
гарцював щосили.
Гарцював, брикався,
весело крутився,
Доки у глибокій
ямі опинився.
Там

Вернувся татко із Кавказу,
Вхопив синка на руки зразу:
— Чи був, синочку, хтось у нас,
Коли я їздив на Кавказ? —
А той говорить: — З яродрому
Один ходив до нас додому.
Все

Докотилася до кума новина,
Що вино робити можна з кавуна.
Кум — страшенно нетерплячий чоловік.
Він негайно ж кавуняру приволік.
Вставив трубку з очерету «під ребро»,
Пачку

Поля оглядати пішов агроном
Удвох зі своїм малолітком-синком.
Влізли вони в забур’янений лан.
Жалить хлопчину колючий бур’ян.
Він наступив на голки будяка.
— Чорти б узяли

Вже наука творить речі,
Що і в снах не снилися.
Ось, приміром, як матраци
В нас колись робилися?
Технологія в цім ділі
Всім була відомою.
Набивали їх травою, Тирсою,

До крамниці дамочка
Увійшла з дитям.
— Купи книжку, мамочко,
Он вона, отам…
Мама здивувалася:
— Кніжечку ти хошь?
Ето на украінском.
Что ти в нєй поймйошь?
Кніжкі,

Кожен кума, як героя, зустріча:
Виграв він у лотерею «Москвича».
Накупив собі копицю різних книг,
Цілий тиждень пронудився біля них.
— Знаю,— каже,— всю конструкцію на п’ять.

В школі хлопчик ясноокий
Руку підійма.
— Чом в Шевченка у Тараса
Орденів нема? —
Вчитель каже: — Як поета
Полюбив народ,
То йому уже не треба
Інших нагород.

Дуже вченого Якима
Запитав Мирон:
— Ти зумієш філософський
Пояснить закон,
Що матерія — то штука
Справді є така,
Що не може пропадати,
Тобто не зника?
— Діло це не

Син-школярик прогляда журнали.
— Глянь! — гукає батечка свого.
— Люди в яму мамонта загнали
І товчуть ломаками його.
— Перестань ти голову морочить,
— Буркнув батько. — То вже

Каже вчитель на уроці патланеві Жорі:
— Наліпив ти нісенітниць у домашнім творі.
У свої сімнадцять років мислити не вмієш.
Задавав я написати, як, про що ти мрієш.
Ти ж надряпав з

Миє жінка у квартирі ввечері підлоги.
Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги.
Жінка в сльози: — Знов напився? Де тинявся досі? —
Та ганчіркою по лобі, по губах, по носі!
Б’є,

На широкому шляху між селом і містом
Спав п’яниця мертвим сном на повітрі чистім.
Мимо мчались мотоциклом двоє із міліції..
Не сподобався їм п’яний у такій позиції.
Відтягли його

— Чуєш, тату, — син питає, — що таке хамелеон?
— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.
— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.
Мати

Комарика вчила мати:
— Знай, синочку, й пам’ятай:
На чиєму носі сядеш,
Тому й пісеньку співай.
А комарик тільки сів,
Тільки пісеньку завів
Та встромив свій хоботочок
В

Сказав студент товаришу: — В тебе три костюми.
Звідки грошей стільки маєш? Це ж великі суми. —
А товариш посміхнувся, глянув хитрувато.
— Я хороші гроші маю, бо пишу багато.
— Що

Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу?
— Я уміло,— каже той,— грошенята трачу.
Научився відкладать гроші помаленьку.
Хтось купує коньячок, я беру біленьку.
Хтось купує

І таких, на жаль великий, носить ще земля:
Утекла від тата мама, кинула маля.
Довелось женитись тату в зрілі вже літа.
— Ну як тобі нова мама? — він синка пита.
Хлопчик мнеться,

У суботу Никодим по подвір’ю ходить.
Випить хочеться йому, аж живіт підводить.
А в кишені лиш сірник та одна цигарка.
До копійки підмела жіночка Одарка.
Вийшла жінка на балкон,

Сперечаються хлоп’ята, жваві дошкільнята.
— А наш татко розумніший за вашого тата!
— Чого ж це він розумніший?
— Того, що наш тато
Грошей вашому позичив отако багато.
— Не