Я ще один із тих що обманулись
і відізвавшись із копальні хромосомів
піддався легкодухо на життя
покинув рай імлавої копальні
де — мов жива роса — тріпоче купно
невидиме зерно
Лубочки стишені, пастуші
вже не диктуєш ти,
лиш порожніють з тютюнцем папуші,
і сохнуть чарочкам роти.
Тож дай мені ще трішки сили,
бо, мабуть, там зима —
Дерева тіней
Десь на звалищі, між будяками,
на вугіллі, що мокне роками,
янголів два:
один одному крила воскує,
один одного в очі цілує, —
дожидають Різдва.
Поруч з ними дитятко
...Сизі ранки поснулі,
зозулі під росами сплять,
зелені стебла цибулі
з низеньких туманів стримлять.
Грузне в туман драбина,
прихилена до воріт.
Видно: якась людина
мирно
Зближалося на тридцять літ
і віддалялися ще далі
ольвійські мед, і мідь, і міт —
хлопчачі видива зухвалі.
Лиш золото дитячих снів
ще павутинилось по стелі
(понавипалюєм
У снах я боявся бика.
І ось він, моругої масті.
Цей сон віщує напасті.
Я знаю. Розгадка така.
І я, малий, там стою.
Стаєнька прогнила, трухка.
Бик довгий і злий.
Запахи в липах потоплені.
Леви закралися в лан,
порпають лапами в попелі
і наганяють туман.
Ех, розганяти — даремно…
Боже, які тумани!..
Швидко забачу, напевно,
тих, що
Відпадає світу кора,
видно нерви живі.
Лиш роса, як небесна ікра,
мерехтить на траві.
Йдуть останні. Вгорнулись в ясу,
наче з неба посли.
Позбирали святу росу,
на базар
Росте тривоги чорний парашут:
у грудях розкривається — і тисне,
аж витискає серце крізь горлянку…
Із шкаралущі тіла братчик Брут
душею снідає моєю (ще й зумисне
сріберна
Дух — скомороха поборов:
летить наохляп з пісні кляпом,
гуде свавільно-вільна кров,
ледь захаращена кацапом.
Від лаврських бань — до рускіх бань
ця кров не рідшала й не
У Таврії крислаті лаври
й перлини перські в мідних стернах,
У Таврії таврянки й таври
заводять сонну кров в тавернах.
Напохваті отруйні стріли,
гаки — наорлені
Блудний Сковорода
з паличкою в руці
селами загляда,
списує папірці.
В череві — хлюпа бурда,
в помислах — Рим,
печений Сковорода
піччю Єкатерин.
Куди, Грицьку,
...В жіночому єстві то зрине, то потоне
сріблястий острів Лесбос: мов корал,
він світиться, заманює і стогне,
аж поки в кров не випустить свій шал.
Тоді з сестрою — юною, мов
...Переспів з російської
Жив собі роззява, ліві двері справа…
З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став,
Шусть руками в рукави — з’ясувалось, то штани.
Отакий
1.
Усяк священик має у собі
малесеньку тюрму: гріхи своєї пастви
туди він запроторює навік:
змагаються в утробній боротьбі
тюремне з божим… Тяжко не упасти,
оскільки він
Пастушу, отже, олені ОлЕні,
хоча, по-правді, всі оці олЕні
послав би я!.. Та краще попасав
саму Олену — млосну і шалену —
жону свою із білого ебену,
що десь пасеться між
Хор — то класична виставка горлянок
на тлі у фраки схованих мужчин,
що нарізно — абсурдні. Їхній чин —
пліч-О-плічність, гармонія, порядок.
Хор — ще я парад дзвіничок, у
...Консерваторія — то ксилофон костей,
вібрація хребтів в музичних чорториях:
в дівчат-скрипальок на тоненьких шиях
містичний знак опівнічних гостей.
Мов Юда, скрипка знак кладе
...Я додому поїду. В ШтенЕвім млині,
де стіни можна їсти, ніби хліб,
наймуся мельником і стану заробляти
цеберчик кукурудзи день при дні
й мукою шар за шаром покриватись.
Під
...Похитується в грядці, як султан
в осінній час увінчаний чалмою, —
міністр-індус, вчарований собою,
бо має гарні зуби й гарний стан.
Та ця його міністрість — то
...Сторінка 585 із 593
Чудовий! Коли поруч.....