Різдвяні

Просить дядько в ресторані:
— Принесіть котлету. —
А йому офіціантка
Тихо каже: — Нєту.
— То давайте хоч салату
Або вінегрету. —
А йому офіціантка
Знову каже: — Нєту.

Готувався виступати на нараді бюрократ.
Добирав для нього дані цілий тиждень апарат.
Він увечері шпаргалку прочитав, пробубонів
І засунув у кишеню габардинових штанів.
Вранці

В церкві батюшка писання дочитав святе
І сказав: — Ви самогоном надто грішите.
Хто умре, втопивши душу
В тій гіркій бурді,
Той предстане в п’янім виді
На страшнім суді. —

В кума явно поправляються діла:
Жінка куряче хазяйство завела.
На городі, за городом і в садку
Тільки й чути: ко-ко-ко, ку-ку-рі-ку!
Господиня любить курочок своїх:
Всі

Серед ночі по провулку
Шкандибав Пилип.
Раптом вибіг з підворітні
Здоровенний тип.
Ледь не плаче: — Гей, братишка,
Може, скажеш ти,
Де міліція районна,
Як туди пройти?

В гості дівчинка прийшла
До своєї тітки.
Про новини торохтить
Весело і швидко:
— А ви знаєте, Панько
Вчора оженився,
Жінку взяв собі таку,
Наче з глузду збився.
Ну

Ой вариться самогонка
В чулані в Остапа.
Вже накапало три пляшки
І в макітру капа.
Самогонник нюха зілля,
Чи то не водиця.
Сірничка в макітру сунув:
Чи воно ж

— В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата.
Будівельна, 48, квартира сто п’ята.
Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком.
Можна стукати коліном, можна й закаблуком.
—

Заснувався тихий вечір голубим туманом.
Гомонять пенсіонери під старим каштаном.
— От раніше,— перший каже,— люди були бідні,
А траплялися не часто серед них бездітні
Тож, бувало,

Колись, було, мати каже
Маленькому Грицю:
— Загубишся на базарі.
Держись за спідницю.

Не ті тепер пішли мами,
Не ті тепер Гриці.
Не так легко тепер дітям
Дістать до

П’є у Ганни самогонку бригадир.
— Я, — говорить, — не плямую свій мундир.
Хоч по чарці пропускаю і щодня,
А ти бачила, щоб був я, як свиня?
Я ні разу ще до того не дотяг,
Щоб

У годину вечорову, тиху та прекрасну,
Дві бабусі розмовляють про молодь сучасну.
— Нині молодь, — перша каже, — квола й дрібнувата.
І хлоп’ят високих мало, і низькі дівчата.
А

На розпеченому пляжі
Лає даму дама:
— Та яке ж це виховання?
Та яка ж ви мама?!
Та скажіть же ви що-небудь
Вашому синочку —
Він же кидає грязюку
На мою сорочку.
—

Запитала якось Христю знайома вдова:
— Що це в твого чоловіка — сорочка нова? —
А та її потихеньку штовхнула під бік
І шепнула: — Не сорочка. Новий чоловік.

Кричить дядько на базарі:
— Гей, хто купить зайця?
Вміє грати на роялі
І на балалайці.
Разом з зайцем продається
Інтересна гуска —
Вміє польку танцювати
І насіння

Був я вчора на концерті.
Я не жмот, не шкура
І за грішми не шкодую.
Але це — халтура.
Першим вийшов тип у фраку,
Очі впер у стелю,
В руки взяв свого тромбола
Чи

У суді про аліменти справу розбирають.
– Скільки з жінкою жили ви? – Панаса питають.
Той стоїть у гордій позі, крутить головою
І запитує нахабно:
– З чийою? З мойою? –
Молодий

Хіба можна так жорстоко карати людину?
Дали Марку десять років за одну рибину.
За рибину — десять років не бачити світу!
Він любив ловити рибку. Дістав динаміту.
Кинув з мосту два

— А ти знаєш, — Гнат питає в родича Тимошки, —
Що у Києві на стінах почепили дошки

“В цім будинку жив художник”,
“В цьому жив письменник”?

А ось я живу на світі, скромний Гнат

Розказував людям лектор про будову світу,
Про планети і про Землю, про її орбіту.
Під кінець одна бабуся встала та й питає:
— Так ви кажете, що бога не було й немає?
— Це доведено