Різдвяні

I
Пожувала трішки гуску —
Смокче пальці… на закуску.
Дай сметани їй у склянці —
В Іри й вушка у сметанці.
Чай не в рот, не по ковточку —
Поза шию, під

Мандрівник повільно йшов
В літню сонячну годину.
— Що б я, — каже, — не знайшов,
Дам Гермесу половину. —
Раптом бачить — у піску
На шляху лежить торбина.
— Що б тут, —

Похвалилась Елла Беллі: — Вчора в ресторані
В джаз-оркестрі сам Бетховен грав на барабані.
Імпузантний, симпатичний, голова красива,
Профіль римський, а чуприна, як у лева грива.

Готувався виступати на нараді бюрократ.
Добирав для нього дані цілий тиждень апарат.
Він увечері шпаргалку прочитав, пробубонів
І засунув у кишеню габардинових штанів.
Вранці

Ревізор перевіряє квитки у вагоні.
Під вікном сидить бабуся, спершись на долоні.
Куня собі, похиливши голову в куточок.
— Куди їдете, бабусю? Покажіть квиточок. —
Подивився,

У столичнім зоопарку
Мавпа бігає по клітці,
Крутиться з розгону
І гукає до сусіда:
— Привіт Шимпанзону! —
А той пальцем кличе мавпу:
— Підійди близенько.
Не зви мене

Подивилась фільм заморський
Ельза Ковбаса
Та й розказує сусідці:
— От де чудеса!
У старого чоловіка
Жінка молода.
Їй життя таке, конешно,
Швидко набрида.
Уночі в

Підшукав собі Микита
Дачку невеличку
З добрим садом-випоградом,
З виходом на річку.
Через тиждень «Жигулями»
Прикотив Микита.
Прибули з ним три синочки
І жона Улита.

— Знаєш, друже, в мене є дівчина-сусідка.
Літ не більше двадцяти, а сама — мов квітка.
Просить: «Плавати навчіть, ви ж моряк колишній».
Ну, а я у цих ділах тренер нікудишній.
Як

Потішив я, добрі люди, дорогу дружину:
Віддав місячну зарплату за пральну машину.
Продавець мені в крамниці посміхнувсь медово:
— Як звір, буде працювати, чесне моє слово.
Так і

В гості дівчинка прийшла
До своєї тітки.
Про новини торохтить
Весело і швидко:
— А ви знаєте, Панько
Вчора оженився,
Жінку взяв собі таку,
Наче з глузду збився.
Ну

Сиджу я у залі та й думку гадаю:
«Чому не співак я? Чому не співаю?
Чому мені голосу, боже, не дав?
Я вивчив би пісню, і довго б співав
Одну і ту ж саму у кожнім концерті,
Й

Як женитися задумав Панько Костомаха,
Прителющилась до нього тітонька Домаха.
— Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло.
Бери собі Куцу Феньку, розписуйся сміло.
— Та нащо мені та

У сусіда в новім домі —
Кухня невеличка.
Отак плита, так тумбочка,
А отак — поличка.
Сюди вузько, туди тісно,
Не кухня, а клітка.
А дружина у сусіда —
Огрядненька

На південному курорті, де шумить морська вода,
Молодий веселий лікар пацієнта огляда.
Пацієнт — мужчина дужий, літ приблизно, сорок п’ять,
А зігнувся і скривився, ноги в бідного

Вранці жінка на курорт виїздити мала.
В безрозмірний чемодан речі укладала:
Дві кофтиночки нові, гарні чоботята,
Модну курточку і плащ, білі штаненята.
Пильним оком чоловік зміряв

В кума явно поправляються діла:
Жінка куряче хазяйство завела.
На городі, за городом і в садку
Тільки й чути: ко-ко-ко, ку-ку-рі-ку!
Господиня любить курочок своїх:
Всі

Заснувався тихий вечір голубим туманом.
Гомонять пенсіонери під старим каштаном.
— От раніше,— перший каже,— люди були бідні,
А траплялися не часто серед них бездітні
Тож, бувало,

— А ти знаєш, — Гнат питає в родича Тимошки, —
Що у Києві на стінах почепили дошки

“В цім будинку жив художник”,
“В цьому жив письменник”?

А ось я живу на світі, скромний Гнат

За прилавком у крамниці дівчина білява.
Покупець до неї каже: — Ви така ласкава.
А оті, що рядом з вами, старші продавщиці,
Єй же єй, бувають часом люті, як тигриці.
А дівчина