Різдвяні

Походжає гордо, ич,
Розмальований павич.
Хай там день чи темна ніч,
Він надутий, наче сич.
В чому ж справа, в чому річ?
Запишався наш павич!

Дятлик школу відкриває,
Всіх до себе зазиває:
— Щоб рахунок добре знати,
Будем вчитись рахувати!
— Стукнув раз —
Одуд прилетів на в’яз.
Стукнув два —
Прилетіла

Копитцями цоки-цок,
Біга вистрибцем цапок.
То листочок ущипне,
Мене ріжками буцне.
То підійде до кота:
— Хто такий? — його пита.
То гасає по дворі
На утіху

Кіт пита у кота:
— Що таке сміхота? —
Кіт коту повіда:
— Штука ця не проста.
Це коли у кота
Мишки вкрадуть хвоста!

— Коте, котино,
А де ж твоє сіно?
— Цілий день косив,
косив,
У стіжки цапок носив.
А почав стіжки лічить —
Жодного нема!

Чики-брики — ти куди?
Чики-брики — на базар.
Чики-брики — а по що?
Чики-брики — по крупу.

Чики-брики — а кому?
Чики-брики — для курчат.
Чики-брики — скільки

При дорозі, де тополі,
Синій льон зацвів у полі.
Біля льону — синя річка,
В небі синьому — синичка.
Стільки цвіту-синьодзвону!
Засиніло все від льону.

Баба Віхола ішла,
Величезний міх несла.
Аж тут вихор налетів,
Міх пошарпав, потрусив.
Розв’язався бабин міх —
І посипав долу сніг.

Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!

Хомка, хомка, хом’ячок,
Посмугований бочок.
Хомка рано устає,
Чистить лапки, воду п’є.
Прибирає гарно хатку
І виходить на зарядку.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Хомка

Прокіп
Сіяв кріп.
Нащо Прокопу
Стільки кропу?
Каже Прокіп:
— Для борщику
Кріп.
Маю десяток
Прокопеняток!

Серед жита
Є стежина,
Там хатина
Жайворина.

Там живе
Між колосками
У турботах
І піснях:

Жайвір-тато,
Жайвір-мама,
П’ять малих
Жайворенят!

Чечір-вечір,
Вечір-чечір.
Хтось вуркоче
Біля печі.

Чорні лапки,
Вуса, ротик.
Чечір-вечір,
Чорний котик!

Сонечко за день находилось,
Стомилось.
Прилягло на хмарку
І заснуло.
Прийшов дід Вечір,
Накинув ковдру на плечі:
— Спи, Сонечко, спи…

Їздив заєць до млина.
П’ять пудів змолов зерна.
А зайчиха ніч не спала,
Паляниці випікала.
Рано-вранці у хустинці
Понесли зайці гостинці:
Пташенятам і

Показала синиця
багатство своє,
поманившії у стишений гай.
І з гущавини голос мені подає:
– Відгадай… Відгадай… Відгадай.

Я твій голос почув,
мов синицю в гаях,
де,

Обра гарбо, добра гарбо…
Бикам – смаки б
Моди… Чадом
Пилу – на рану лип,
Умучили пташат, пили чуму,
У… намутили туману
У німінні піннім – і ну!

Римо, ти – жито. Мир
Тримала, вишивала мирт.
Ти ж у віків, у жит —
Що дощ.
Рима — що дощ, а мир —
Римами, рима мир —
Ударами рим, а раду
Трима мирт.
О, ти —

Сіряк я, ріс…
І роки лісом осіли. Корі
І собі раді бідарі босі.
Сіро ріс
Я.
Сіро доріс
Вірами раю. А римарів —
У
Вірш-рів.
Драгна — в авангард.
І — бос

Шипиш…
Ти – войовит.
Віки тер єретиків.
Ти – щит.
Живи ж.
Я – цар під роями рим’я, орд…
і праця –
Осяяння. ( Ясо
Осяяння, ясо!)
Я – цар. Пієтет є і праця.
І