Різдвяні
Сонет 93
- Автор: Сергій Губерначук
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку ря́бу примусила зне́стись,
знена́виділа
Арканзас переміг
- Автор: Сергій Губерначук
Арканзас переміг;
етажерка; Плєханов, архаїка;
божевільна зима спростувала своє амплуа;
на задвірках імперії сіла в грязюку романтика;
голова попливла – кулуар, кулуар,
Тепер, як ніколи
- Автор: Сергій Губерначук
Тепер, як ніколи,
відмовить педаль –
ходила я гола,
одежі не жаль,
не жаль аметистів
і грошей не шкода!
Заграла весна!
Пробудилась природа!
Невдача
- Автор: Сергій Губерначук
Морок. Мороз. Ворони
Кашляють на каштані.
Урни димлять на пероні.
Поїзд утік останній.
Місяць наставив роги.
Вітер за комір лізе.
Кіт перебіг дорогу –
Зараз вкрадуть
Біля білої груби
- Автор: Сергій Губерначук
Біля білої груби –
тепло,
пальці звикають до неї,
чоботи бачили ліс
і тепер коло неї чорніють на варті,
вогка одежа звисає,
мов хмара надворі;
світло
Каяття
- Автор: Сергій Губерначук
Наді мною Христос плакав…
Я ж негідне дитя Його рук!
Світ довкола мене – клоака
перекреслених мною букв.
Небеса, словеса, країни –
я за ніч одну розкроїв
і німі
Поступ
- Автор: Сергій Губерначук
Усім арештованим студентам
Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,
старанно стертий старий –
історії протиставлений.
Стиха ступив в застій
з
Лячно мені і тужно
- Автор: Сергій Губерначук
Лячно мені і тужно
чути такі слова:
“Треба всім разом, дружно!
Кроком руш: раз-два…”
Хочеться запитати:
“Куди ж ви зібралися йти?”
У відповідь: “Йдемо спати!”
або ж “…
Розлогі простори розораних нив
- Автор: Сергій Губерначук
Розлогі простори розораних нив,
роззорених сутінок темне безмежжя.
Я йду по землі, бо бажання звільнив
і більш не літаю в світи протилежні.
Я йду по ріллі на те світло
...Щойно червень, а пахне від лип
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні —
переповнена дійством напружена мить.
Передчасні світанки, мов сурми невсипні,
понад нами
Вуличний етюд
- Автор: Юрій Андрухович
вітер то птах опівнічний змах
що там за вікнами в сонних домах
тьмяні жарівки свічковий сад
тихі водойми рожевих кімнат
риби на стінах безгучно шепочуть
з кранів іржаві
З музею народної архітектури
- Автор: Юрій Андрухович
І
Гей, дерев’яна церкво-царице,
Гей, паніматко в хрестатій намітці;
Що тобі світ — се гульбище нице,
в небо ходімо — там тобі місце,
там тебе стрінуть блискітки ясні,
в
Напучування балконові
- Автор: Юрій Андрухович
Лети, мій балконе, в найвищі околи,
порвавши чіпкі виноградні тенета,
відчаль від стіни, завертись, мов планета,
і линь, як літак, мій фіґурний балконе!..
Цю мить невагомості —
...Різдвяні вакації
- Автор: Юрій Андрухович
Там верби золоті й дзеркальні ріки,
де стигнуть колихливі тіні риб,
там у криницях зорі, мов горіхи,
і скрипки перестудженої скрип…
Таке тобі життя, як медівник,
ще років
Алхімія
- Автор: Юрій Андрухович
В реторті вариться коктейль —
твоя й моя першооснова,
якої давній менестрель
шукав із музики і слова, —
в реторті вариться коктейль
(oh, yes, my baby!)
Я — Фауст, Гамлет,
Екран
- Автор: Варвара Гринько
На широкому екрані
Грає вовчик на баяні,
Витанцьовують сороки,
Чепурухи білобокі.
Алфавіт
- Автор: Варвара Гринько
Аж тридцять три зорі
Нам світять не вгорі —
На білім-білім полі
Збирали їх поволі.
Ці тридцять три зорі
У нашім букварі!
Жайвір
- Автор: Варвара Гринько
Жайвір у небі
Понад Десною.
Жайвір вітає
Землю з весною.
В небо високе
Радісно гляну —
Жайвір дарує
Пісню весняну.
Євгенко питає
- Автор: Варвара Гринько
А Євгенко питає:
— Хто гніздечка не в’є?
— То зозулька, що літає,
Що за лісом кує.
Сніг у великому місті
- Автор: Володимир Біляїв
Ляга обметицею на асфальт первинок,
Уже бульвар поволі сполотнів
І береста обчімханого віник
Змітає білу інсуляцію з дротів.
Гойдаються перед очима витирачки —
Ґумові
Сторінка 91 із 100
Чудовий! Коли поруч.....