Різдвяні
Зорі падали так, як в могилу
- Автор: Ігор Павлюк
Зорі падали так, як в могилу монети і люде.
Кров, розбещена слізьми, блищала, немов фольга.
Птахи брали на гнізда волосся твоє, а груди —
На сніги, на своє безголов’я моя
Малинова туга пшеничних полів
- Автор: Ігор Павлюк
Малинова туга пшеничних полів,
Горбата журба курганів,
І час, що тече по сухім стеблі,
І простір — в душевній рані.
І баба, що чує — трава росте,
І кров, що медами
сплітаються пальці
- Автор: Іван Андрусяк
сплітаються пальці сплітаються очі і голови
на стоптаний пляц виповзають картаті слова
а ми залишаємось голими голими голими
ключиця сідниця коліно кулак голова
ховаємо очі за
...не протерти потолами цю траву
- Автор: Іван Андрусяк
не протерти потолами цю траву
не стелити попід ребра як верету
я нагадую зістарену сову
що впивається на покидьках бенкету
я занадто цим потворам потурав
трубадурив анемійне
Вертатись пізно
- Автор: Ігор Павлюк
Вертатись пізно.
Вже гра – як битва…
На зміну пісні
Прийшла молитва.
Сніги заснули
Під гру на лютні.
Уже минуле
Стає майбутнім.
Душевне серце
Зробилось
На вулиці, під брамою базару
- Автор: Сергій Губерначук
На вулиці, під брамою базару,
соромлячись, у сутінках стоїш
між продавців неясного товару
і темні ягоди, не кваплячись, їсиш.
Ти роздаєш по скляночці чорниці,
з коробки
Залізло сонце за бараки
- Автор: Сергій Губерначук
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
коро́ви подають гудки:
“Стрічайте молоко, дітки́!”
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а
Останній день своєї злої долі
- Автор: Сергій Губерначук
Останній день своєї злої долі
ти на пустій панелі провела,
в старім пальті в дірках від молі
одеколон прострочений пила́.
Собаки грали, бились поліцаї,
всі ліхтарі електрику
Алфавіт
- Автор: Сергій Губерначук
Осінні дива́ злива змива,
барви плутає вітер.
Давай, іди – зривай плоди,
розписані золотом літер.
А. Апельсин. Сонця син.
Сік з вогняного
Полісся, що з тобою стало
- Автор: Сергій Губерначук
Засмаглі сосни сохнуть, сохнуть.
Від спеки вицвілий пісок.
Їх обсипає сном глибоким
і пропікає до кісток.
Нестерпна спека, а над нею,
мов божевільні чи святі,
так
Хай буде це не привселюдно сказано
- Автор: Сергій Губерначук
Хай буде це не привселюдно сказано,
але на хліб нічого не намазано,
ні масла, ні паштету, ні ікри:
з’їж пісний хліб – і правду говори!
Прононс 10
- Автор: Сергій Губерначук
Скрегонула зубами,
злості крихту вичавила
розпиральна машина –
заражена критицизмом дівчина!
Довго влюблялася
у відстороненого фіхтеанця,
довго вагалася
запросити до
Прононс 23
- Автор: Сергій Губерначук
Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,
сірою речовиною
з ланцетним лоском,
розрідженими нейронами й розродженими злочинами,
маючи політосвітський
Хмарка
- Автор: Марія Познанська
З далекого моря занесло хмарину, –
Приніс її вітер, підгонив у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини –
Сльозини
Бог підказав мій сенс
- Автор: Сергій Губерначук
Бог підказав мій сенс –
я втілив у слова.
А чи не зрада се?
Чи не мара́, бува?
Отут продовжу я
ці четверко рядків:
– Поезія – моя!
А ви самі́ звідкіль?
Частково
Сич озирнувсь на пломінь
- Автор: Сергій Губерначук
Сич озирнувсь на пломінь ранку в лузі,
калина луснула, привалена крильми,
в очах його по невира́зній смузі
між рос і перевесел бігли ми.
Стерня гаряча, як прожогі сльози,
як
Ми побагатшали ще аж на мить
- Автор: Сергій Губерначук
Ми побагатшали ще аж на мить,
довгу, як ніч, де зірки – поцілунки,
кожне з яких через відстань щемить
і залітає у вірші й малюнки.
Як соловіє твоя маєта
у говіркому гіркому
Тихий терем
- Автор: Сергій Губерначук
По черзі зупинялися годинники
у теремі, де мешкали годинники,
дубові й позолочені годинники,
гранітні й електронні, теж годинники,
мініатюрні і масштабні, теж
Класична риба
- Автор: Сергій Губерначук
Класична риба!
Мовчить навіть на гачку.
Мудрості глиба!
Хвала болючому мовчку.
Про хлопчика Чухмарика
- Автор: Сергій Губерначук
У хлопчика Чухмарика
ми бачили ліхтарика.
Він чомусь вночі не спить,
щось під носа гомонить,
лиш – з-під ковдри крадькома
блимне світло – і нема.
Заспокоїться на мить
Сторінка 87 із 100
Чудовий! Коли поруч.....