Різдвяні
Іронія
- Автор: Оксана Лущевська
Як іронічний натяк,
Без табу
Черстві слова посипались потужньо.
На толерантні, витончені дні.
Скривилось сонце.
(Випрямилась мужньо).
І електрично спазмами
Одне
- Автор: Оксана Лущевська
Як на жовтень, сипались зірки.
Хтось трусив сузір’я навіженно.
Врівноважились небесні терези,
Нагойдались вволю каторженні.
Все тремтіло і кружляли дні,
Збунтувалися нічні
Персона
- Автор: Оксана Лущевська
Персона нон-грата,
Людина без мрії –
Думки не логічні,
Слова, що повії.
Закусює чаєм
Дешеві цукерки.
Плітки додає
У чужі табакерки.
Табу анонсує
З позиції
Ноти
- Автор: Оксана Лущевська
Поговоримо поглядами – не словами.
Можна ближче і голосніше? Аби розширити
безкінечність потаємного. Ніби ніша
імпровізованого діалогу
(в чотири руки по клавіатурі)
вкоротила
В небо
- Автор: Оксана Лущевська
Велетенські осики –
Листаті гіганти,
Повні пригорщі сліз,
Зорі, як діаманти
Де-не-де, з-поміж трав,
Знову в небо злітають
У фіалкових обріях
Ніжно зітхають.
Як в
Із забуття
- Автор: Оксана Лущевська
…і рвалось намисто із ягід,
дзвеніли-гуділи цимбали,
хмельні вибивали каблуки,
сопілки ігриво співали.
Молилось калинове листя,
по струнах натягнутих сонця,
ти маревом йшов
Тільки ти
- Автор: Оксана Лущевська
Крислатий дуб сховає від дощу,
І прошепоче нам “люблю” осіннє листя,
На горобині птахи зайнялися
пекельним спогадом. Та я їх відпущу!
Нехай летять в безмежність наших
“Вічна історія”
- Автор: Оксана Лущевська
…пальці легкі як калинове листя,
в обіймах останніх сьогодні сплелися.
Палають рум’янцем цілованні щоки,
Ти поряд. Ти тут. Та це лише “поки”.
Історію вічну “про тебе – про
Краб
- Автор: Оксана Лущевська
Цап-царап,
лізе краб.
Клешні вперед,
дере-дере.
Я його не бою-ю-юсь!
Тпрусь! Тпрусь!
Повітряний змій
- Автор: Оксана Лущевська
Хить-хить –
повітряний змій
летить.
Виль-виль-
хвіст торкаоься
хвиль.
Бпим-бпим –
і я полену
за ним
у небо блакить:
хить-хить.
Прохання
- Автор: Оксана Лущевська
Принеси мені пригорщу
теплого сонця
і стане затишно,
і запахне любистком день,
напевно, завтришній.
Принеси мені пигорщу
ніжних мрій
я їх плекатиму
і неначе в
Буде
- Автор: Оксана Лущевська
У нас буде дуже затишно,
Сонце схилиться до заходу,
Мороз пензлем замалює
На вікні вчорашній день.
Запалають сухі дрова,
Полум’я те кольорове
Іскрами нам заспіває
Ще
Наречена
- Автор: Оксана Лущевська
Одягнула вінок із пташиного пір’я
сукню прозоро-білу,
насвітанку, розкинувши руки тендітні,
у блакитне безмежжя злетіла.
І посипались сльози на землю дощами,
насінням рослин
Тіні
- Автор: Оксана Лущевська
…то був танець химерної тіні,
що тремтіла листком осіннім,
її очі, немов, голосили й, ніби, били
жалом осиним.
То неначе в минулі століття
ти ішов розміреним
Різдвяні куплети
- Автор: Оксана Лущевська
Пережили і сто морозів,
пережили і сто віків –
на тій тринадацятій дорозі
чорти зустріли відьмаків.
Чорти сиділи на хрестах,
мотаючи ногами час –
на їх покручених
Любов напала навесні
- Автор: Ігор Павлюк
Любов напала навесні –
Як Божа кара.
Писала кров’ю по вині
Сумна і кара.
Здавалось – чесна, як вогонь,
Як вітер – гола.
Хотіла імені мого
І вийти з кола.
Ліпила
...Над вікном щербатий Місяць плаче
- Автор: Ігор Павлюк
Над вікном щербатий Місяць плаче.
Сам не знаю, звідки ця журба…
Чи пропив те, що мені призначене?
А чи серцем без вісті пропав?
Може, чорні очі засмутили?
Може, сиві крила
Зорі падали так, як в могилу
- Автор: Ігор Павлюк
Зорі падали так, як в могилу монети і люде.
Кров, розбещена слізьми, блищала, немов фольга.
Птахи брали на гнізда волосся твоє, а груди —
На сніги, на своє безголов’я моя
Малинова туга пшеничних полів
- Автор: Ігор Павлюк
Малинова туга пшеничних полів,
Горбата журба курганів,
І час, що тече по сухім стеблі,
І простір — в душевній рані.
І баба, що чує — трава росте,
І кров, що медами
сплітаються пальці
- Автор: Іван Андрусяк
сплітаються пальці сплітаються очі і голови
на стоптаний пляц виповзають картаті слова
а ми залишаємось голими голими голими
ключиця сідниця коліно кулак голова
ховаємо очі за
...Сторінка 86 із 100
Чудовий! Коли поруч.....