Різдвяні

Ой у барвінка
не квітка – первінка.
А барвінок
простягає
вусики,
вусики-гарнусики –
кожній дівчинці
та й по квіточці,
кожному хлопчику
та й по млиночку.
Ох

Розмалювалася гусінь
Усіма кольорами
Та й сидить собі
У травинки на шиї.
А травинка
Шукає очима пташку,
Бо тільки пташка
Знає мову трави.

Прийшов дощ
Під вікно,
Звісив темне
Полотно,

Прилетіли
Веселики,
Змалювали
Веселку.

За українською народною казкою

Жив пес у пана,
Звався він Кумиром.
Був панові собака
Другом щирим,
Від злодіїв хазяїна беріг,
Годив йому,
Служив йому як

З індійського фольклору

Пішов у мандри по світах
Поважний мандрівник.
Його в дорозі наздогнав
Кремезний чоловік.

– Візьми в супутники мене,-
Уклінно просить

З російського фольклору

Дальня дорога
Ярком пролягла.
Їде дідусь
Від села до села.

Сумно в дорозі
Дідку одному,–
Конче потрібен
Супутник

З українського фольклору

Жив чоловік –
Голяк із голяків.
Було йому
За п’ятдесят років.
З них сорок літ
На пана він робив,
Вставав до сонця,-
Байдики не

Дощ і вітер замели сліди –
Ти пішов полями до вокзалу…
Якби знала я, що назавжди,
Я б тебе нічим не зобиджала.

Якби знала я, що назавжди,
Що зійду сльозами й самотою,

Я вижити не обіцяю,
я умираю поступово,
як умирає наше слово,
хоч не говорить, що вмирає.

Коли ж підійде аж до краю,
то скаже вам біля хреста:
— Не хочу жити на

Все брав з бою, боротьбою
Чин, кохання, місце в тресті…
Лиш — боротись із собою
Уважав негідним честі…

Один гість,
А кухарок шість.
Гість
Гризе кість.
А хто ж м’ясо їсть?..

Моралі не читай свині —
Однак лежатиме в багні.

— Вріж хліба й сала, жінко мила,
Та підем в гості до Кирила…
— Чи ж їсти у гостях не досить?
— Так нас ще, може, й не запросять…

Заболів у кухаря живіт —
От і всім дієта на обід.

Киньте ті жорстокі жарти,
Не глуміться надто зло:
Ікс вмирає від інфаркту?!
В нього ж серця не було!..

Так істину розцяцькував,
Так милувався нею, —
Що якось непомітно став
Вважать її брехнею…

Йшли від хати і до хати
Прикарпатського села
Хлопчаки колядувати,
І коза між ними йшла.

Хлопчаки бажали щиро,
Щоб родина трудова
Проживала в щасті-мирі,
Як на вигоні

Вище хмари, до зірок
З димаря пливе димок:
У печі бабуся Ганка
Випікає Колобок!

Лис петляє край ліска,
— Кличте в гості! — вовк гука.
Сірий зайчик і зайчиха
Теж

Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай

Раз уночі
до мойого вікна
з’явилась
та й давай
лестом заходити
мов
у тебе щастя невиводне
у тебе мостини високі
під тобою земля нерунтана
а ти такий