Різдвяні
Проходят дни печальною чредой…
- Автор: Леонід Глібов
Проходят дни печальною чредой,
Все больше, больше их в итоге,
А радостей так мало, боже мой!
И нет конца пустой дороге…
15 липня 1867 рік
Як увечері блукаю…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Як увечері блукаю
По задуманім гаю,
Чую серцем коло себе
Постать ніжную твою.
Чи не твій вуаль се білий,
Чи не тихий образ твій?
Чи се тільки місяць мріє
Крізь
Як не горю — я не живу
- Автор: Павло Тичина
Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю.
Але цього я ще не знаю,
Бо завжди я —
Як полум’я.
Я мертвих всіх палю, палю.
Живих огнем своїм я грію.
І як я
Хтось гладив ниви
- Автор: Павло Тичина
Хтось гладив ниви, все гладив ниви,
Ходив у гніві і сіяв співи:
О, дайте грому, о, дайте зливи! —
Нехай не сохнуть злотисті гриви.
Хтось гладив ниви, так ніжно гладив…
Плили
...На конвертики хат
- Автор: Ліна Костенко
На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю, я теж пролітаю
Жайворонки
- Автор: Григорій Сковорода
У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати,
...Заснути так бодай на волосок
- Автор: Дмитро Павличко
Заснути так бодай на волосок,
Щоб зорі сивини мені не ткали,
Щоб сни мої неквапно протікали
Між пальцями твоїми, як пісок.
Заснути так під золотим крилом
Коси твоєї, щоб у
Я - зернятко…
- Автор: Дмитро Павличко
Я – зернятко, а ти – зоря осіння,
Навіки в полі поєднались ми.
Виношу з глибини, з важкої тьми
Твоє сіяння в промені насіння.
Велиш ти кільчику в передвесіння
Пробити
Отрута
- Автор: Максим Рильський
Богиня, смертного зустрівши юнака,
Жагу запліднення не в силі потаїти,
На його кинула полуменисті квіти
І щезла в запусті, принадна і легка.
Не вабся, хлопчику! Той мудрий, хто
...Стерня, наче сніг, біліла
- Автор: Дмитро Павличко
Стерня, наче сніг, біліла
В сяйві молодика.
Нечутна, мов переболіла,
Текла біля нас ріка.
Зоря, вклоняючись небу,
Падала в комиші.
Земля відчувала потребу
Лягати під
Вечір напровесні
- Автор: Максим Рильський
Весна за прякою, мов скромна Маргарита,
Схилила стан гнучкий і пісеньки співа.
Проста мелодія, знайомі всім слова,
По-старосвітському одежа вбого зшита.
Він — лицар. На мечі
...Щось у мені тремтить
- Автор: Дмитро Павличко
Щось у мені тремтить,
Як зимове повітря.
Несхопне, наче мить,
Студене, наче вістря.
То я тобою вщерть
Наповнив душу, мила,
Ти ж думала про смерть,
Коли мене
Пан на всю губу
- Автор: Леонід Глібов
В якійсь далекій стороні…
В Німеччині… в Туреччині… Так ні!..
(Таку ледачу пам’ять маю,
Що й не згадаю).
Далеко десь, серед чужих країв,
Пан на всю губу жив,
У розкоші, як
Пливли ми ввечері лиманом
- Автор: Ліна Костенко
Пливли ми ввечері лиманом.
Моторчик чахкав спроквола.
Десь там за морем, за туманом
Уже Туреччина була.
Співали пісню ми про Байду
І про турецького царя,
Як Байда
Перли і свині
- Автор: Леонід Глібов
На дворі, якось опівдні,
Заможний чоловік насипав на рядні
Чимало Перлів просушити,
Бо в скрині почали жовтіти.
— Гляди! — озвався через тин
Кум Северин, —
Як доберуться
Я пригадав собі один стіжок у горах
- Автор: Дмитро Павличко
Я пригадав собі один стіжок у горах.
З молодика сідав на нього срібний порох,
А я лежав на нім тихенько, наче звір,
І поглядом ловив сліди падущих зір.
Я ждав, коли прийде косуля
На олімпійськім стадіоні
- Автор: Дмитро Павличко
На олімпійськім стадіоні
Всі. Ні не всі! Чечні нема,
Вона при броні в обороні
Свободи, бореться сама,
Волає цілий світ кричма
І задихається при сконі,
А світ — скала глуха
Дівочих непорочних ліній
- Автор: Дмитро Павличко
Дівочих непорочних ліній
Довершеність – літак і лук.
Вона прийшла у день осінній,
Вся повна чародійних мук.
На грудях, на стрункому лоні
Одежу тихо розпина.
Неначе куля
Осел і соловей
- Автор: Леонід Глібов
Раз у вишневому садочку
Лежав Осел у холодочку.
Побачив він між рястом Солов’я
І став йому гукати:
— Здоров, співун! Насилу вглядів я;
Який маленький ти, а кажуть, що
Свято
- Автор: Дмитро Павличко
Нарешті вийшла з пуп’янків листва,
Ростуть чеченські прапори зелені;
Москва (бійці в гарячці та в гангрені)
Жде гостей на травневі торжества.
Побєда! (Брешете, Чечня жива!)
І
Сторінка 8 із 100
Чудовий! Коли поруч.....