Різдвяні
Були ми в натовпі
- Автор: Дмитро Павличко
Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось,
Що люди роз’єднали нас. Тебе за руку
Тримав я міцно, та лиця твого не бачив.
Почувши раптом крик, я випустив долоню;
Можливо, ти від
Плем’я тода
- Автор: Ліна Костенко
Біда, коли є цитруси і кава,
коли в землі є золото, — біда!
Біда, коли земля така ласкава,
коли така правічна й молода.
Тоді її пригорнуть і обнімуть.
Тоді її розгорнуть і
Ти дуже гарна, але я з тобою
- Автор: Дмитро Павличко
Ти дуже гарна, але я з тобою
В ліс не піду, де пахне тінь хмільна,
Де чорТ під папороттю голубою
На нас чекає з чаркою вина.
Питво і перевтілення химерне
Чекає там звабливе
Біжать отари, коні ржуть…
- Автор: Максим Рильський
Біжать отари, коні ржуть, реве
Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, —
І чорні птиці промайнули віщі,
І чорна тінь поймає все живе.
Як весело співуча буря рве
І розкидає злякане
Пливли ми ввечері лиманом
- Автор: Ліна Костенко
Пливли ми ввечері лиманом.
Моторчик чахкав спроквола.
Десь там за морем, за туманом
Уже Туреччина була.
Співали пісню ми про Байду
І про турецького царя,
Як Байда
Отрута
- Автор: Максим Рильський
Богиня, смертного зустрівши юнака,
Жагу запліднення не в силі потаїти,
На його кинула полуменисті квіти
І щезла в запусті, принадна і легка.
Не вабся, хлопчику! Той мудрий, хто
...Марнували літечко
- Автор: Ліна Костенко
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Душа задивиться в туман і марить обрисами літа.
Чи, може, це приснилось нам
купання в річці Геракліта?
Якби могла прийти до мене цеї миті
- Автор: Дмитро Павличко
Якби могла прийти до мене цеї миті
Та дівчинка моя, що в сяєві блакиті
Приходила колись, весела, як струмок,
І вся вливалася в ріку моїх думок,
Просвітлюючи їх своєю чистотою
На конвертики хат
- Автор: Ліна Костенко
На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю, я теж пролітаю
Пан на всю губу
- Автор: Леонід Глібов
В якійсь далекій стороні…
В Німеччині… в Туреччині… Так ні!..
(Таку ледачу пам’ять маю,
Що й не згадаю).
Далеко десь, серед чужих країв,
Пан на всю губу жив,
У розкоші, як
Перли і свині
- Автор: Леонід Глібов
На дворі, якось опівдні,
Заможний чоловік насипав на рядні
Чимало Перлів просушити,
Бо в скрині почали жовтіти.
— Гляди! — озвався через тин
Кум Северин, —
Як доберуться
Заснути так бодай на волосок
- Автор: Дмитро Павличко
Заснути так бодай на волосок,
Щоб зорі сивини мені не ткали,
Щоб сни мої неквапно протікали
Між пальцями твоїми, як пісок.
Заснути так під золотим крилом
Коси твоєї, щоб у
Осел і соловей
- Автор: Леонід Глібов
Раз у вишневому садочку
Лежав Осел у холодочку.
Побачив він між рястом Солов’я
І став йому гукати:
— Здоров, співун! Насилу вглядів я;
Який маленький ти, а кажуть, що
Свято
- Автор: Дмитро Павличко
Нарешті вийшла з пуп’янків листва,
Ростуть чеченські прапори зелені;
Москва (бійці в гарячці та в гангрені)
Жде гостей на травневі торжества.
Побєда! (Брешете, Чечня жива!)
І
Стерня, наче сніг, біліла
- Автор: Дмитро Павличко
Стерня, наче сніг, біліла
В сяйві молодика.
Нечутна, мов переболіла,
Текла біля нас ріка.
Зоря, вклоняючись небу,
Падала в комиші.
Земля відчувала потребу
Лягати під
Так гарно ти снилась мені
- Автор: Дмитро Павличко
Так гарно ти снилась мені:
Не руки, не очі, лиш голос,
Лиш голос, як день у вікні,
Як вітру знадлива голість.
Наче в блакиті зоря,
Ти в слові замерехтіла.
Зринали, як
Псалом 16
- Автор: Ліна Костенко
Єдиний Боже! Все обсіли хами.
Веди мене шляхетними шляхами.
І не віддай цим людям на поталу, —
вони вже іншу віру напитали.
Одплач в мені, одплач і одболи, —
вони ж моїми
Повітря нічне до рання
- Автор: Дмитро Павличко
Повітря нічне до рання
З неба текло й ряхтіло.
Радощами кохання
Світилося твоє тіло.
Місяць, як повноголосся
Твоєї душі золотої,
Сяяв, а чорне волосся
Цвіло
Бранка
- Автор: Дмитро Павличко
Бідна Європо, на небо поглянь —
В небі розсипалась кров, наче грань;
Битва за волю відбилась вгорі;
Зорі ридають, немов матері.
Тяжко висить над тобою Чечня,
Чавить свободу
Скоробагатько
- Автор: Леонід Глібов
Десь на шляху, біля діброви,
У хаті чепурній шинкарочка жила;
Про біле личко, чорні брови
Далеко чутка йшла.
Один купець — забув, як звати, —
Із ярмарку багато грошей віз
Сторінка 9 із 100
Чудовий! Коли поруч.....