Про життя
Удосвіта - вірші
- Автор: Василь Герасим'юк
Удосвіта – вірші. Слова молоді,
хоча й непривітні.
І ти прошепочеш отак, як тоді:
в сімнадцять, у квітні.
І знову запахнуть, і знов зазвучать
твої розповиті.
Кому ще
Хтось грає за лісом на скрипці
- Автор: Василь Герасим'юк
Іванові Остафійчуку
Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його.
Чи скрипку з-за шраліса чути?
Та швидше з могили.
То вічний був ліс.
В тому лісі потоки
Художник
- Автор: Василь Герасим'юк
Чому не намалюєш
дарабу останню? –
прошуміла під хатою
Черемошем вісімдесятого.
Чому не намалюєш
останні праліси? –
ти знав їх.
Ти знаєш:
ніколи полотно не
...Ця осінь, Боже, також золота
- Автор: Василь Герасим'юк
Ця осінь, Боже, також золота.
Світає. Вечоріє. Крик навколо.
Припухлі розтулила ти уста.
І день іде, і ніч іде, і голо…
Земля ця
восени вві сні
чомусь
лякає тихим
Що таке, мамо, Космач
- Автор: Василь Герасим'юк
– Що таке, мамо, Космач?
Скільки присілків у нього?
– Сину, це материн плач.
В неї немає нікого.
– Хто його, мамо, зіткав?
Звідки воскОвії плити?
– Сину, це з жовтих
Що тебе пригинає
- Автор: Василь Герасим'юк
Що тебе пригинає
до сирої землі?
Це твоя тайна таїн
дотліває; в золі.
Ця зола це вчорашня,
це не дим – це туман.
Ця земля вже не наша.
Це спасенний обман.
Ніби
...Щороку
- Автор: Василь Герасим'юк
Щороку
сивими осінніми досвітками
ми із’їжджалися у Косів
на торги.
На другу богородицю
ми сходили з полонин,
а в неділю сідлали коней
і сивим осіннім
Я в тебе запитав
- Автор: Василь Герасим'юк
Я в тебе запитав
дорогу до зірок.
Я не картав себе
за цей небесний порух.
Бо скоро буде мла,
бо скоро буде змрок.
А потім буде ніч,
а потім буде морок.
Ти надійшла
Я вижив тут, і я тобі віддам
- Автор: Василь Герасим'юк
Я вижив тут, і я тобі віддам
ці гори, ці черешні між лісами.
Вони тремтять, вони цвітуть над нами,
й це може називатися життям
у царстві Божім. Хай — єдина мить.
Один лиш
Я вірші пишу
- Автор: Василь Герасим'юк
Я вірші пишу
вночі в Прокураві,
я вірші пишу
в татовій хаті,
доки сидять
під стіною на лаві
мої предки
вбиті й потяті.
Доки сидять,
не зронивши ні
Я змалку боявся поганого ока
- Автор: Василь Герасим'юк
Романові Безпалківу
Я змалку боявся поганого ока. Зомлів
колись я на храмі в чужому селі, безпорадний.
Вже знаю про себе ту правду, яку я хотів.
Я знаю ту правду, що
Я не зрубав її, небогу
- Автор: Василь Герасим'юк
Я не зрубав її, небогу,
я тільки шепотів: “Пади…
і перегороди дорогу,
смереко, перегороди.
Ми ж молимось одному богу,
з одної глини і води.
Щоб мали ми й одну
Я не повірю, що лиш ти одна
- Автор: Василь Герасим'юк
Я не повірю, що лиш ти одна
на світі білім, як роса, — відкрита…
Ну що простіше? — ти чекала літа,
а вранці, перед вереснем, — сумна…
На світі білім, де лягало з рук
легке,
Я промчався тунелем тих літ
- Автор: Василь Герасим'юк
Я промчався тунелем тих літ,
де лиш протяг і втома,
і малим повернувся на світ,
та змаліли і вдома
ті великі боги і дідьки,
що в дитинстві лякали.
Я сказав про підземні
Я прокинувся в серпні
- Автор: Василь Герасим'юк
Я прокинувся в серпні
з холодних космацьких отав…
І в багряному Києві як би мені не жилося,
це неспинене місто дитинства твого –
як волосся,
я над росами вгледів
і в росах
Якщо в дальньому зимовому лісі
- Автор: Василь Герасим'юк
Якщо в дальньому зимовому лісі
чути серед ночі
тихий дівочий спів,
значить, там є школа,
в якій вчаться дівчата.
Невже в тому лісі не стріляють
і не перев’язують
Я терпів свою душу
- Автор: Василь Герасим'юк
Я терпів свою душу. Страх. Бруд.
Прошепочу: “Це як над убогою
поглумитись. На божий суд
не йди своєю дорогою”.
Якщо колгосп імені Лесі Українки
- Автор: Василь Герасим'юк
Якщо колгосп імені Лесі Українки
платив твоїй матері
півтора карбованця на місяць,
якщо із твоєї дідівщини
брали щороку
найбільшу копицю сіна,
якщо ти, початкуючий поет,
Жовтень жовті жолуді
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Жовтень жовті жолуді
На базар несе,
Пише осінь охрою
Золоте есе.
Листопадом, бабиним літом
Набиває вітер золотий кисет,
злотом люльку креше,
золоті пожежі попасом
Буду на світанку прокидатись
- Автор: Анна Волинська
Буду на світанку прокидатись,
В першому несмілому промінні
На твоє обличчя милуватись,
Мій довгожаданий, мій єдиний…
Як опівдні сонце стане в хмарі,
Полишу роботу на
Сторінка 457 із 495
Чудовий! Коли поруч.....