Про війну
То плював на ріку, то тягнув її вдаль
- Автор: Ігор Павлюк
То плював на ріку, то тягнув її вдаль, за собою.
Аж тремтіло вино від далеких невадських стрільб.
З хліба кулю ліпити?
Собі здаватись без бою?
Добре предкам жилося —
Вони
Важкий політ двадцятого століття
- Автор: Ігор Павлюк
Важкий політ двадцятого століття.
В очах святих сніжинкові хрести.
Смола в крові. Не хочеться боліти.
Єдина втіха: є куди рости.
А ще утіха: є за що боротись.
Та от печаль: що
По лезу ножа лише із ножем пройдеш
- Автор: Ігор Павлюк
По лезу ножа лише із ножем пройдеш.
Зозуля куватиме в теплих, як сльози, скронях.
Шаблями по рейках — яких вже нема ніде.
Імперія гола.
Цілуються лежачи коні.
І кирзові лиця
...Стріляли
- Автор: Ігор Павлюк
Стріляли…
Племена ростуть у світ війною.
Червону тінь газет надкушують і мнуть.
Найважчу боротьбу ведуть самі з собою
І — бойню, не війну.
На людяні хрести
Не моляться, а
Зорі падали так, як в могилу
- Автор: Ігор Павлюк
Зорі падали так, як в могилу монети і люде.
Кров, розбещена слізьми, блищала, немов фольга.
Птахи брали на гнізда волосся твоє, а груди —
На сніги, на своє безголов’я моя
Смерть золотого міту
- Автор: Ігор Павлюк
(поїздка друга)
1.
На моїй батьківщині розруха заломлює крила
І літають льоди над німим ворожінням мас.
Та візьми зрозумій: де тут слабкість, а де там сила.
Повний
З тих пір, як навчився писати кров’ю
- Автор: Ігор Павлюк
З тих пір, як навчився писати кров’ю —
Не знаю, про що писати…
Бачив живою смерть свою.
Пив за її здоров’я.
Ми цілували із нею тілесні ґрати.
А потім на Місяць
...Летіти вміли
- Автор: Ігор Павлюк
Летіти вміли. Не вміли впасти.
Хтось дряпав двері своєї пастки.
Хтось жебрав славу, хтось хліб і гроші.
Тут всі давальці дурні й хороші.
Вода із кров’ю — то їхні вина.
Де
Американський щоденник
- Автор: Ігор Павлюк
(поїздка перша)
1.
Стало зовсім не модно любити свою батьківщину.
Запах ладану з грішми змішався. І так живем.
У Нью-Йорку пластмасовий присмак не в ім’я отця і
Нова деґенерація
- Автор: Іван Андрусяк
ми не маски ми стигми тих масок що вже відійшли
ми не стіни ми стогін імен що об стіни розлущені
ідемо до людей у вінках недоспілих олив
у простертих долонях несемо гріхи як
сховатись за віспу
- Автор: Іван Андрусяк
сховатись за віспу за спини за виступи
обдерті сідниці стулити руками
чотири дороги спіткнулись об камінь
чотири дороги лишились обвислими
на п’яту під ранок усе
...Гортанні крики божевільних
- Автор: Іван Андрусяк
Гортанні крики божевільних.
Сухотні стіни. Сивий страх.
І гостра музика весільна.
І запах спирту на губах.
Між ними — це не ти! — у танці
втолочуєш у землю біль.
Вельон
сплітаються пальці
- Автор: Іван Андрусяк
сплітаються пальці сплітаються очі і голови
на стоптаний пляц виповзають картаті слова
а ми залишаємось голими голими голими
ключиця сідниця коліно кулак голова
ховаємо очі за
...ми до дерева глузду себе присилили
- Автор: Іван Андрусяк
ми до дерева глузду себе присилили аббасе
сіль текла бородою але не до рота текла
ми ридали навскач ми покірно сміялися басом
ми чекали на біса а в гості прийшов абдулла
перед
...це дуплаве свято генералів
- Автор: Іван Андрусяк
це дуплаве свято генералів
нині тут забава навпаки
голови на плечах догорають
ніби розцяцьковані свічки
падають посоловілі звізди
в келихи з отруєним вином
господи тобі
це розріджене повітря
- Автор: Іван Андрусяк
це розріджене повітря не закінчиться ніколи
ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти
люмпен вирвався на волю алебарди стали колом
з-під землі уже прозрілі повилазили
затуркані розтуркані затуркані
- Автор: Іван Андрусяк
затуркані розтуркані затуркані
розтуркані зубами догори
свистали ми забитими форсунками
і по одному утікали з гри
а вже колоду посипали попелом
хай інший хтось приходить
Шевченко
- Автор: Іван Андрусяк
я зашкодив сатані і тепер діла пропащі
із кумедних валунів обізвався дикий пращур
перестріне на валу і гаркаво засміється
гляньте юному ослу чорна жриця віддається
я забуду
...Весна і війна
- Автор: Ігор Павлюк
За Родину горсть умирает, за свободу – десяток.
А вся остальная война для кого?..
Із пісні В.Оксіковського “Махно”.
1.
Цвіт рожевий, весело танцюючи,
Падає з п’яніючих
Ідеале мій, ти, мов “Титаник”
- Автор: Сергій Губерначук
Ідеале мій, ти, мов “Титаник”,
який швидко іде на дно.
Гинеш ти, але я, твій романтик,
не повірю в це все одно.
Моя вірність, мов чайка на щоглі,
коли палуба вся в
Сторінка 183 із 211
Чудовий! Коли поруч.....