Про війну
Чий сон не мине
- Автор: Сергій Губерначук
Знову ніч пропливу
і до ранку причалю
на Великім Ковші
з перекинутим дном.
Знову в синій полин
з гіркотою й печаллю
побреду і впаду
переповнений сном.
Хай наснить
...Гроза каламутна у небі сирому
- Автор: Сергій Губерначук
Гроза каламутна у небі сирому
з гримасою смерті над світом нависла.
Жду сонця з-за хмар, мов царівни з хорому,
лічу дні у тижні, а в місяці – числа.
Даремно роблю, хоч не маю
...Блазень
- Автор: Сергій Губерначук
Не вистачало вільних місць
в апартаментах царських тих,
де був охоч усякий гість
до сну, обіду чи до втіх.
Де нализався спирту цар
і свита з шестисот господ,
там
Останній день своєї злої долі
- Автор: Сергій Губерначук
Останній день своєї злої долі
ти на пустій панелі провела,
в старім пальті в дірках від молі
одеколон прострочений пила́.
Собаки грали, бились поліцаї,
всі ліхтарі електрику
Іронія мінорів
- Автор: Сергій Губерначук
Тремчу на паралоні,
де бомжі ночували.
До космосу – долоні,
а тіло – по підвалу.
На стінах – цвіль і сирість,
десь очі твої сонні
кодують співчутливість
у фібровім
Сказ
- Автор: Сергій Губерначук
Скажена сучара вкусила мене.
Я вкола зробив, тілько ж смерть не мине.
Медичка-паскуда з чужого села –
назавтра не то́го укола дала.
Біжу то в гриби, то в рибалці весь час,
а
Аборт
- Автор: Сергій Губерначук
О, як же ти хотіла,
щоб твоя дитина вмерла.
Здавалося, весь світ того жадав.
Був квітень того року – тільки в серпні.
Ти нишком вени різала собі.
Але тебе знаходили
Син маму в богему штовхає
- Автор: Сергій Губерначук
Син маму в богему штовха́є
і робить із чистого бруд.
Син мамою яму копає
й оспівує каторжний труд.
Син мамі розказує правду,
бо мама наївна була.
Розкривши за картою
Тарасова гора
- Автор: Сергій Губерначук
Аж поки сили вистачить в Дніпра
гонити в світ свої поспішні води,
стоятиме стара Тарасова гора,
повернута лицем до нашого народу.
Цей голий нерв священної землі,
її форпост,
Синя казка
- Автор: Сергій Губерначук
Дітям Чорнобиля
У каштанових гаях,
понасаджуваних ді́тьми,
оселився синій птах,
вірний ворог злої відьми.
Ми з деревами росли
під блакитним пильним оком
Полин
- Автор: Сергій Губерначук
На серці гірко сіється поли́н.
Я той чорнобиль п’ю з тобою разом
і проводжаю журавлиний клин
настрі́ч зимі, як довгу метостазу.
Цим проводам уже над двадцять літ,
але
Полісся, що з тобою стало
- Автор: Сергій Губерначук
Засмаглі сосни сохнуть, сохнуть.
Від спеки вицвілий пісок.
Їх обсипає сном глибоким
і пропікає до кісток.
Нестерпна спека, а над нею,
мов божевільні чи святі,
так
Чорнобильські сомнамбули
- Автор: Сергій Губерначук
Ніхто нічого ще не знав
ні сном – ні духом
про те, що дехто вже сконав.
Земля їм пухом.
Ми йшли на зоряний парад
Хрещатим Яром,
несли червоний транспарант.
Собі ж на
Прононс 3
- Автор: Сергій Губерначук
Слід свідчити відверто і зада́рма.
Якщо церковний жертовник
у місті Содом –
заплі́снявілий, –
потреба на анкети відпадає,
натомість є Содом.
Хлюпки́й, неврастенічний
...Прононс 4
- Автор: Сергій Губерначук
Я висуваю попередні припущення.
Ти – латинянин.
Твій вид воластий
з наморщеним чолом –
середньовічний склеп,
де кістяки пильнують рештки жаху,
відкинувшись на спинки
Прононс 7
- Автор: Сергій Губерначук
Ох, злісний час.
Для нас
життя є певна місткість
відрадних фактів і дошкульних гнид,
які віднадить запотиличник мільярдний.
І самовбивця – адекватний плід
цього пустого
Прононс 10
- Автор: Сергій Губерначук
Скрегонула зубами,
злості крихту вичавила
розпиральна машина –
заражена критицизмом дівчина!
Довго влюблялася
у відстороненого фіхтеанця,
довго вагалася
запросити до
Стережіться, бур’яни
- Автор: Марія Познанська
Вийшли ми у «Колосочку»
Подивитись на грядки:
На городі, як віночки,
Зеленіють буряки.
Все зійшло: картопля, соя,
Редька, сонях, кавуни…
Гострі сапки — наша
На солдатській могилі
- Автор: Марія Познанська
В колгоспнім парку, де ялини,
Де тихо віє вітерець —
Стоїть у сонячнім промінні
Із бронзи вилитий боєць.
Поглянь: це пам’ятник солдатам.
Ось їх могила у вінках.
До неї ми
Схилися над могилами солдатів
- Автор: Марія Познанська
За Батьківщину у боях вмирали
Однаково — дорослі і малі…
За довгі роки ще не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.
Розкидані вони у чистім полі,
Десь при дорозі, у
Сторінка 184 із 211
Чудовий! Коли поруч.....