Про війну
І перший ангел просурмив
- Автор: Леонід Талалай
І піднялась пітьма з пітьми,
і наростає дрож у тілі,
і море Київське шумить,
і підійма, і котить хвилі
числом 666.
І жити неможливо
- Автор: Леонід Талалай
І жити неможливо,
а живем
і виживаєм навіть під ножем,
і, голову схопивши в руки,
вже й не дивуємося, ні,
що в нас ні правди, ні науки,
лише апостоли одні.
Ох,
...Збіднілі крони шерхотять
- Автор: Леонід Талалай
Збіднілі крони шерхотять,
і так зносились їхні тіні,
що не заштопать павутині,
і квіти посіріли в сіні –
не відрізнити, не впізнать.
А вітер шматтями розніс
вітрила
Валун
- Автор: Леонід Талалай
Під місяцем в Дикім полі
чорний, як вороняччя,
в Полі, як у неволі,
валун при дорозі плаче.
Змахнуть би йому крилом
над вічним своїм гніздом,
чи степом із краю в край
Батьки чекали
- Автор: Леонід Талалай
Олександрові Чижику
Батьки чекали:
Може, ще приїдуть…
І самогонку гнали про запас.
Та замість нас
приходили сусіди
і святкували з ними
замість
Як новачку були не раді
- Автор: Леонід Талалай
Як новачку були не раді
мені в стаханівській бригаді:
не те підніс, не так подав,
і кожен в’їдливо повчав
і підганяв: – Давай, давай!
Быстрее, ёханый бабай!
Да говори на
Квітневий пейзаж
- Автор: Леонід Талалай
Біля Тараса всі гілки
обсіли збуджені граки
і, як один, клянуться пір’ям,
що в них немає гнізд у вирії.
А стяги, трепетні колись,
прив’яли в небі голубому,
бо вище стягів
Короновані нашою ціною
- Автор: Леонід Талалай
Короновані нашою ціною,
піднялися, як вільні, над вільною
і над нами, совками доби.
Їхній поїзд давно у комуні,
а майдан, розпускаючи нюні,
все скандує, що ми – не
Ти звалився, як з пупа Європи
- Автор: Леонід Талалай
Ти звалився, як з пупа Європи
і побачив: вітчизні труба.
А Європі усе це до жопи,
У Європи не дура губа.
І прив’ялу морквину підняти
не підніметься в неї рука.
М’яко
Рикошет
- Автор: Леонід Талалай
Вони стріляли в олігарха,
мені не жаль такого птаха,
мені аж радісно стає,
коли такого хтось уб’є.
І я сказав би: врешті-решт.
Є справедливість в цьому світі,
коли б,
Клялись і каялись колись
- Автор: Леонід Талалай
Клялись і каялись колись
і знов, покаявшись, клялись,
бо найсвятіші ідеали
усе життя своє шукали.
І, певне, їхнього величчя
не стисне дзеркала обруч,
в якім вдоволене
Штрафник
- Автор: Леонід Талалай
Мідна музика пройшла
і дорогою на захід
з непрочиненої хати
повела похилий натовп
за околицю села.
Перед ямою в хустки
тихо схлипнули жінки.
– Відстраждав, –
Різкіший секунди стук
- Автор: Леонід Талалай
Різкіший секунди стук
і непоправніші втрати.
Встигаємо тільки звук
того,
що випало
з рук,
вухом тугим спіймати.
Чекали часу-медбрата,
гадали, що прийде Спас,
а
Біля підніжжя терикона
- Автор: Леонід Талалай
Біля підніжжя терикона
перевиховуюча зона,
де циркулярка скавучить
і часом постріли вночі.
А біля зони грубо,
зримо підняв трубу хімкомбінат,
що, проковтнувши сотню хат,
Слава
- Автор: Леонід Талалай
Якщо накаже мачуха-столиця,
мені поставлять пам’ятник в Савинцях,
де я колись піїтом народивсь.
А в земляків відіб’ється на лицях:
«А це ще хто?!
І звідки він з’явивсь?!».
Перу-зазнайці не дано
- Автор: Леонід Талалай
Перу-зазнайці не дано
за сьому глянути печатку,
йому здається, що воно,
як з побратимом, п’є вино
зі Словом, котре на початку.
Тому і хвалиться над стосами
паперу,
Хто правий
- Автор: Микола Петренко
— Я правий, бо мудріший, пробі! —
Кричав Павло (синець на лобі).
— Ні, правда на моєму боці! —
Кричав Панько (синець при оці).
— Неправий той з вас, — Гриць озвався, —
Хто
Чортячі ознаки
- Автор: Микола Петренко
Чортам по продавав душі,
Не бив Люциперу поклонів, —
А жив, неначе на межі
Пекельних і земних законів.
Чень, у душі є вдосталь струн,
Щоб грати: богу, дідьку, бісу.
«Я
Під вагою лаврових вінків
- Автор: Микола Петренко
— А це по кому бемка дзвін?
— Поет… Ще вчора був здоровий…
Та — впав на полі слави він —
Під тягарем вінків лаврових…
А за нами ні шуму, ні хвилі
- Автор: Леонід Талалай
А за нами ні шуму, ні хвилі,
ми забуті давно, наперед, –
наша слава у братській могилі,
де стоїть Невідомий поет.
Нас немає, від нас – тільки тіні,
що неначе відстали на
Сторінка 167 із 211
Чудовий! Коли поруч.....