Про природу
А сад заснув
- Автор: Микола Сингаївський
А сад заснув,
немов погруз у сніг,
під снігом тиша тишу вигріває.
Та не спинився вічний колобіг:
усе народжене – росте і визріває.
У кожного своя нора дозріть,
плоди
Так складалось у нас на роду
- Автор: Микола Сингаївський
Так складалось у нас на роду:
жив я пристрастю,
болем,
любов’ю.
До людей, мов на сповідь, іду,
не лукавив я, доле, з тобою.
Нам судились дороги круті,
будем труднощі
Лісова елегія
- Автор: Микола Сингаївський
Пам’ятаєш мій голос,
і птиць у гаю,
і пахучі суниці?
Пам’ятаєш –
себе зачаровану
і мрію свою?..
Тільки, може, не птиці –
мова твоя
і ти сама –
все. що в мені
Дощ за вікном хлюпочеться
- Автор: Микола Сингаївський
Дощ за вікном хлюпочеться,
наче невтішне дитя.
Жити простіше хочеться,
а в людства складне життя.
У людства – криваві грози,
у серці людському світ.
А я на життєвій
Серцем наспіване
- Автор: Микола Сингаївський
Триптих у вінок Леонтовичу
І
Знову лине «Щедрик» невмирущий,
щедрий вечір на душі у мене.
Знов загомоніли рідні пущі,
листя розшумілося зелене.
Щедрику! Я чув
...Батьківське поле
- Автор: Микола Сингаївський
Тихе батьківське поле
за поліським селом розляглось.
Все чекає когось,
не діждеться когось.
Чує кроки господаря,
чує дотик руки.
І снагою життя
наливаються вщерть
Лист облітає
- Автор: Микола Сингаївський
Лист облітає.
Зупинюсь.
Послухаю.
І голос осені до серця долетить.
Вона вже над гаями,
вже над луками.
Чи зупиню я дивовижну мить?
Щоб нині заглянути у
...До осінніх лісів
- Автор: Микола Сингаївський
До осінніх лісів,
до тужавих полів
щедрий жовтень
піти нам сьогодні звелів.
І насипав у пригорщі листя мені,
і надовго лишився у серці на дні.
Я з осіннім засмутком і
...Березню снилось
- Автор: Микола Сингаївський
Березню снилось:
він ще в березах,
ще під корою
соки дрімають.
Грім на порозі
гримнув луною.
Луснула брунька –
квітень розкрився.
Вітром палючим
сосна
Шпак-співак
- Автор: Микола Возіянов
Весну сонечко стрічає.
Шпак до гаю прилітає.
І виспівує веснянку
На вербині спозаранку.
Перше листячко в гайку
Аплодує співаку.
Анатолієві Дністровому
- Автор: Василь Герасим'юк
Майже люблю ці ночі. Не довші — більші.
Ця нагота зветься чомусь — листопад.
Діти моїх ровесників пишуть вірші,
випірнувши над нами і навіть над
музикою,
де їх розглядає в
В якім одінні ти зійшла на кручу
- Автор: Василь Герасим'юк
В якім одінні ти зійшла на кручу?
Я бачу тільки музику в імлі.
Я чую тільки тишу неминучу,
заховану, як церква у золі.
Звучати мусять ці горби, співати! –
ця пустка сива, ці
Верхи й ліси вже хтось нашепотів
- Автор: Василь Герасим'юк
Верхи й ліси вже хтось нашепотів
своїми віршами…
Не шумом вічним
я сповнений, а спійманий на відчай
незнаним гулом і слідами слів.
Його не чую ще, але гілки
уже
Зозуля
- Автор: Микола Возіянов
– Ку-ку! Ку-ку! –
У лісі зозуля кує.
– Ку-ку! Ку-ку!
Свій голос луна подає.
– Ку-ку! Ку-ку!
То зліва, то справа лунає:
Зозуленька в хованки
З дітками грає.
Де ви пасли, олені небесні
- Автор: Василь Герасим'юк
Де ви пасли, олені небесні?
Ви почули срібний свист стріли?
Ви скупались у черленім плесі
чи в залізну дебрю утекли?
Де ви спали, олені небесні?
Ви відчули жовтий зір
Зимувала у стайні між овець білих
- Автор: Василь Герасим'юк
Зимувала у стайні між овець білих,
серед білих і сивих.
І носила отаву і на хвою стелила,
над ягням голосила.
А сніжок задихався,
на грудях дихав,
вилітав із отави.
А
Небилиця
- Автор: Микола Возіянов
Горобчики сиділи
На гонтовом дашку,
У дзьобиках тримали
Усі по пиріжку.
Дивився песик знизу
На гонтовий дашок,
Чекав, коли хтось зронить
На землю
Любив я дику грушу на Брусному
- Автор: Василь Герасим'юк
Борисові Бунчуку
Любив я дику грушу на Брусному,
одну й побиту, на верху самому.
Вона не заховалася від грому,
бо не могла сховатись. От і все.
Мене ховала від
...Матір овець
- Автор: Василь Герасим'юк
1
Як допоміг ти, Господи, що я цю маржину першим днем нинішнім вигоню всю при купі, так поможи мені, Господи, остатньої днини усю при купі загнати і людям передати.
(Закінчення
Осінні пси Карпат
- Автор: Василь Герасим'юк
Іду — немов траву чиюсь толочу —
Отак мені. Не погляд і не зойк
з гущавини. Та озирнутись хочу,
поглянути на слід бодай разок.
Не видно сліду. Не крадуться тіні.
Ніхто не
Сторінка 254 із 268
Чудовий! Коли поруч.....