Про природу
Повінь
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Дивлюсь на воду, що прийшла,
На величаву повінь,
Що й корінь дуба вирива’
І котиться на ровінь.
Ця сила береги мулить
І скелі підмиває,
Могутні стовбури
Покрилось небо хмарами-журбою
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Покрилось небо хмарами-журбою,
орел широких крил
облетів сто могил
в просторі сірою імлою.
Стрілець крило йому зломав…
Упав орел на гостру скелю,
на скелі і
Пасу метелики
- Автор: Галина Кирпа
Пасу метелики.
Один — мені почав лічилку.
А другий третьому сказав:
— Летімо по сестричку!
Знайшли сестричку,
бо вона у холодку сиділа.
Та ще хвалилася:
— Оце
всю
Як весна усіх будила
- Автор: Галина Кирпа
Ти, берізко біла,
чом стоїш без діла?
Розпускайся, прибирайся,
з ясен-сонечком вітайся.
Ти, мала тополе,
вибігай у поле.
Розпускайся, прибирайся,
з ясен-сонечком
Таке не повторяється
- Автор: Галина Кирпа
Великий Вечір і Маленький Вечір.
Великий День і Просто Собі День.
Із м’яти. Із любистку. Чи лелечий.
Таке не повторяється ніде.
Таке береш і носиш із собою —
так легко, ніби
Маленький Хвощик и Великий Хвощ
- Автор: Галина Кирпа
Сказав Маленький Хвощик
Великому Хвощу:
— Ховаймося під кущик
від грому і дощу!
— Навіщо нам ховатись, —
сказав Великий Хвощ.
— Для тебе і для мене
то справжнє свято
Оце ще й так бува
- Автор: Галина Кирпа
Мій давній друже Кроте,
не сиди в норі!
А сядь отут, навпроти,
о літяній порі.
Послухав мене Кріт
і вийшов із нори.
Дививсь на білий світ
він день…
і два…
і
Тополя і калина
- Автор: Галина Кирпа
Тополя — зеленька і красива —
намистечка в калини попросила:
— Чи ж до лиця намисто буде вам?
— Та я поміряю й назад віддам!
— Мені не шкода. Ось — беріть і міряйте.
І,
Одне сонце
- Автор: Галина Кирпа
Те диво з див було раненько-вранці:
виходив День з-за київських горбів
і напинав такі великі п’яльці,
що всеньке небо помістить зумів.
Тоді помалу серед полотнини, —
аж
Зимові квіти
- Автор: Анатолій Качан
Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.
Біле поле
- Автор: Анатолій Качан
Летів із річки на ставок
До друга в гості куличок.
Летів і пісеньку співав,
Як равлик зиму зимував.
Аж гульк — у полі під крильми
Лежать-біліють килими.
Над полем декілька
Соняшники
- Автор: Анатолій Качан
Уже важка, як олово,
Роса за перелазами,
А в соняшників голови
Косинками зав’язані.
Косинками барвистими
І маминою хусткою —
Щоб горобці-пройдисвіти
Насіння не
Рухомі краєвиди
- Автор: Анатолій Качан
На очах подаленіли
Береги Дніпра.
Поїзд, вирвавшись на волю,
Швидкість набира.
А назустріч, а назустріч
Рушили степи,
І біжать навперегони
За вікном
Дорога через ліс
- Автор: Анатолій Качан
Біжить-петляє, ніби лис,
Глуха дорога через ліс.
Мов невидимка чарівна,
У хащі кличе нас луна.
Та між дерев,
Між буйних трав
Ніхто із нас не заблукав.
Бо наш автобус
Павучок-рибачок
- Автор: Анатолій Качан
У зеленім верховітті
Павучок розкинув сіті.
Вранці робить перевірку,
А у сітях — що це? Дірка!
Від досади, від невдачі
Павучок ледь-ледь не плаче:
— Ай-я-я, така
Цвіте шипшина
- Автор: Анатолій Качан
Розвидняється,
Розвидняється.
На шипшині цвіт
Розгорається.
Ніжні пахощі
Розливає,
Бджіл із пасіки
Виглядає.
Розвидняється,
Розвидняється.
Треті
Крилате насіння
- Автор: Анатолій Качан
Кружляє над нами
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.
Це клени високі
Із рідної гілки
Синів проводжають
В далеку мандрівку.
І згадують
...Сині дні
- Автор: Анатолій Качан
— Здрастуй, море?
Як тебе звуть?
— Звуть мене Чорним
За люті шторми.
— Чом же ти, море,
Синє в ці дні?
— Синє, бо небо
Скупалось в мені.
Синє тому,
Що зацвів і
Пісні лісу
- Автор: Анатолій Качан
У травні ліс пісні співає
На сто, на двісті голосів.
Та ми з тобою добре знаєм,
Яку він зиму пережив.
Такі морози тут стояли,
Що у сніги ховався звір,
А на дубах кора
Світанок року
- Автор: Анатолій Качан
Ще не розмерзлася земля,
А вже над борозною
Вітає жайворон поля
З весною молодою.
Гукаю в небо голубе
Я жайвору дзвінкому:
— А ми вітаємо тебе
З поверненням додому!
Сторінка 225 із 268
Чудовий! Коли поруч.....