Про природу
Степова дорога
- Автор: Анатолій Качан
Червоним золотом із груші
Осіннє листя потекло.
Останній трактор з поля рушив,
А літо стало на крило.
То з очеретів біля Бугу
Птахів покликав теплий край.
Слідом за ними
Дивувалися ліси
- Автор: Анатолій Качан
Дивувалися ліси:
— Де поділися вівси?
— А вони зими злякалися
І в комори заховалися.
Дивувалися гаї:
— Де поділись солов’ї?
— Солов’ям птахи довірили
Відчинити браму
Ще тепле море
- Автор: Анатолій Качан
Ще море тепле, ще сади
Не одягалися в червоне,
А вже ранкові поїзди
Привозять іній на вагонах.
У привокзальних квітниках
Жар чорнобривців догорає,
І літо з айстрами в
Море грає
- Автор: Анатолій Качан
Море грає, море грає,
Хвиля хвилю доганяє:
Наступає їй на п’яти –
І не може наздогнати.
З неба чайки білокрилі
З криком падають на хвилі
І хапають, мов пір’їнку,
На
За піщаною косою
- Автор: Анатолій Качан
За піщаною косою
Синє море грає.
Крики чайок, шум прибою
З моря долинають.
Пахне свіжістю морською
Далина прозора.
За піщаною косою
Грає синє море.
Пісня джерела
- Автор: Анатолій Качан
У моєму селі над рікою,
Там, де сосни шумлять на піску,
Є гора, на вершині якої —
Біла хата в зеленім садку.
А з підніжжя гори кам’яної
Б’є прозоре, як скло, джерело
І
В’ється стежка
- Автор: Анатолій Качан
В’ється стежка до села,
З квітами вітається.
А до мене, як смола,
Реп’яшки чіпляються.
Реп’яшки, реп’яшки,
Липнуть, наче женишки.
В небі жайвори-дзвінки
Співом
Летюча квітка
- Автор: Анатолій Качан
(Загадка-безконечниця)
На квітку ківтка сіла,
Знялась і… полетіла!
Я квітку наздогнала,
За крильця упіймала.
Як дорогу прикрасу,
До плаття притулила.
А
Листи із саду
- Автор: Анатолій Качан
Щодня у листопаді
Через кленовий міст
Шле яблунька із саду
Мені за листом лист.
А вітер-листоноша,
Сороки на хвості
Задарма, не за гроші
Розносить ті
Співучий сад
- Автор: Анатолій Качан
(Безконечник)
Щоранку сад наш аж до ночі
Щебече, тьохкає, туркоче.
А на подвір’ї повно крику –
То бе, то ме, то ку-ку-рі-ку.
І цілий день на караулі
Морський туман
- Автор: Анатолій Качан
А з моря, з моря вже туман устає.
З народної пісні.
1
Із моря яром, Яром з морЯ –
Куди це крадеться Туман?
Ось він уже на косогорі.
Ось заповзає… на
Туманний ранок
- Автор: Анатолій Качан
Рано-вранці електричка
Пролітала по мосту
І гудками сонну річку
Привітала на льоту.
Затремтіла яворина,
А в тумані під мостом
Раптом скинулась рибина
І – шарахнула
Після бурі
- Автор: Анатолій Качан
Після бурі Чорне море
Тихе, лагідне, прозоре.
На морському дні з барка́са
Видно краба-водолаза
І медузу-мандрівницю,
Всі підводні таємниці.
На приморській
...Козацький степ
- Автор: Анатолій Качан
Понад Сіверським Дінцем
Степ укрився воронцем,
Воронцем і будяком.
Як малиновим сукном.
А за річкою туман
Накотився на курган.
То шовкова ковила
На кургані
Журавлині луги, або Купальські вогні
- Автор: Анатолій Качан
Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.
З журавлями до теплого краю,
Де кокоси на пальмах
Острів Мамая
- Автор: Анатолій Качан
Нащадкам козаків Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького
1
До нас у дні квітучих трав
Козак з легенди завітав.
Настроїв кобзу голосну
І знов торкнув дзвінку
Ворота вирію
- Автор: Анатолій Качан
Вже переїхало з полів
Зерно у затишні комори
І відчинились для птахів
Ворота вирію над морем.
Стоять останні теплі дні.
По селах справили обжинки,
І літо в нашій
Зозуля в полі
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Закувала зозуленька — куку,
Зозуленька та сивенька — куку.
Ясинина зеленіє,
Поточок тече, шуміє,
Куку, куку, куку.
Зозуленька на яворі — куку,
То в долині, то у горі —
Люблю тебе, мій рідний краю
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Люблю тебе, мій рідний краю,
З твоїми горами, з людьми,
Повітря запах я втягаю
До себе повними грудьми.
Твої поля, ґруні і гори,
Для мене — наче з неба дар,
Люблю твої
Полями-лісами
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ох, як тутки нудно,
ох, як тутки сумно,
вже на березині і птах не співа’,
лише я блукаю.
Ой, гаю мій, гаю,
чого ж бо у мене
душа так рида’.
Життя скрізь
...Сторінка 223 із 268
Чудовий! Коли поруч.....