Про природу
Шумить
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Шумить бистра поточина,
Поточок маленький,
И по сей бік
И по той бік
Берег зелененький.
А по при ту поточину,
Дорога убита,
Тут ще косять,
Пластя носять,
Там
Бийтесь гори
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Бийтесь гори одна в другую
И розсипайтесь на муку,
А я: Вітер, прийду й подую,
Здую вас в огляну ріку.
Що то гори тії високі,
Кого сторожать они тут? —
Сині гори, думи
Бабунин дощ
- Автор: Микола Вінграновський
Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м’яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…
Іде хтось темним садом-заховайсь!
Іде, й
Так швидко відминули кавуни
- Автор: Микола Вінграновський
Так швидко відминули кавуни,
Відчервоніли з ними помідори,
І тишком-нишком ожили млини,
З шовковиць лист, з шовковиць лист учора
Упав тихенько, вухо опустив,
Як цуценя чи як
До нас прийшов лелека
- Автор: Микола Вінграновський
До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:
Пропало десь далеко
Все, що косити
У срібне царство цвіркунів
- Автор: Микола Вінграновський
У срібне царство цвіркунів
Од вітру голубого
Упав інжир і розімлів,
І не сказав нічого.
Його понюхала оса
Своїм жовтеньким носом.
Його надибала роса
І всілась над ним
Сон
- Автор: Микола Вінграновський
Вночі, під ранок, у гнізді
У комишах при мамі
Проснулось каченя собі
І глянуло в тумані
На срібне мамине перо,
На срібне небо повне…
Перевернулось на крило
І знов
Ластівко біля вікна
- Автор: Микола Вінграновський
Ластівко біля вікна,
Ластівко нашої хати,
Що тобі, ластонько, дати:
Меду, борщу чи пшона?
Ластонько, літа кінець.
Діток твоїх би до хати,
Я научу їх писати:
Небо.
Як ішли Неквапи зиму зимувати
- Автор: Микола Вінграновський
У Неквапи білі лапи,
А в Неквапоньок — свої:
Йшли Неквапи-непоквапи
Зимувати у гаї.
А гаї весна любила,
А гаї були при ній,
І весна їм ноги мила,
І метеличок
Мизатий хлопчик, як горобчик
- Автор: Микола Вінграновський
Мизатий хлопчик, як горобчик,
З таким, як сам, до річки йде.
Іде над хлопчиками дощик,
Іде над ними й більш ніде.
А фіолетове, а синьо
При хаті півники цвітуть!
Цвіте над
Вві сні наш заєць знову задрімав
- Автор: Микола Вінграновський
Вві сні наш заєць знову задрімав.
Якби не в сні, то де б йому дрімати?
На теплу землю вухонько поклав
І серце своє заяче під лапи.
Додому ніч собі на небо йшла,
І на зорю
Приспало просо просеня
- Автор: Микола Вінграновський
Приспало просо просеня,
Й попростувало просо,
Де в ямці спало зайченя
І в сні дивилось косо.
Йому сказало просо: спи,
Заплющ косеньке око.
Залізли коники в снопи,
І
Грім
- Автор: Микола Вінграновський
Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.
Грім жив у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім
Походеньки лиса
- Автор: Анатолій Качан
1
Над лісом січень сіяв сніг.
Крізь снігову завісу
Півлісу лис до лісу біг,
А далі — вже із лісу.
Цей лис до нашого села
Із лісу підкрадався,
І хвіст його, немов
Завиває завірюха
- Автор: Анатолій Качан
Завиває завірюха
Десь у димарі:
“Не виходьте без кожуха
Навіть на поріг!
Бо сьогодні я повинна
Снігом замести
Всі дороги і стежини,
Вулиці, мости.
Тож міцніше
...Степова дорога
- Автор: Анатолій Качан
Червоним золотом із груші
Осіннє листя потекло.
Останній трактор з поля рушив,
А літо стало на крило.
То з очеретів біля Бугу
Птахів покликав теплий край.
Слідом за ними
Дивувалися ліси
- Автор: Анатолій Качан
Дивувалися ліси:
— Де поділися вівси?
— А вони зими злякалися
І в комори заховалися.
Дивувалися гаї:
— Де поділись солов’ї?
— Солов’ям птахи довірили
Відчинити браму
Пісня джерела
- Автор: Анатолій Качан
У моєму селі над рікою,
Там, де сосни шумлять на піску,
Є гора, на вершині якої —
Біла хата в зеленім садку.
А з підніжжя гори кам’яної
Б’є прозоре, як скло, джерело
І
Морський туман
- Автор: Анатолій Качан
А з моря, з моря вже туман устає.
З народної пісні.
1
Із моря яром, Яром з морЯ –
Куди це крадеться Туман?
Ось він уже на косогорі.
Ось заповзає… на
Острів Мамая
- Автор: Анатолій Качан
Нащадкам козаків Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького
1
До нас у дні квітучих трав
Козак з легенди завітав.
Настроїв кобзу голосну
І знов торкнув дзвінку
Сторінка 222 із 268
Чудовий! Коли поруч.....