Про природу
Буря
- Автор: Адам Міцкевич
Вітрила зірвано, ревіння, шум завії,
Тривожні голоси і помп зловісний рик,
Із рук матросових останок линви зник,
Згасає сонця диск — і гаснуть з ним надії.
В тріумфі бурянім,
...Нічна пісня мандрівника
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
На гірських вершинах
Спить сніг.
Вітерець в долинах
Затих.
Тиша без краю, безмеж.
Змовкнув пташиний галас.
Почекай — зараз
Ти заснеш теж.
Перекладач: Марія
...Нехай поймає дух мені
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Нехай поймає дух мені
Стихії творча сила,
аби на білім полотні
пером моїм водила.
Я весь тремчу, щось белькочу —
даремні перешкоди.
Таж обійму, коли відчув,
збагнув
Ганімед
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Як же пораннім сяйвом
ти навкруги палаєш,
весно кохана!
Сотні любих розкошів
у мене в серці вирує —
вічного твого тепла
святе почуття,
красо неокрая!
О як би я
...Эхо
- Автор: Олександр Пушкін
Ревет ли зверь в лесу глухом,
Трубит ли рог, гремит ли гром,
Поет ли дева за холмом —
На всякий звук
Свой отклик в воздухе пустом
Родишь ты вдруг.
Ты внемлешь грохоту
...Працьовитий Ведмідь
- Автор: Іван Крилов
(Переклад Дмитра Білоуса)
Уздрівши, що мужик над дугами трудився
І вигідно збував їх з рук
(А дуги гнуть терпляче, не без мук),
Ведмідь гадав, що й він із дуг би тих
Муха й подорожні
- Автор: Іван Крилов
(переклад Максима Рильського)
У спеку, в літній день, в південну саме пору,
Піском розсипчастим, під гору,
Тяжкий, з родиною дворян
Вчотирикінь ридван
Ледь пхався.
Я видел Азии бесплодные пределы
- Автор: Олександр Пушкін
Я видел Азии бесплодные пределы,
Кавказа дальный край, долины обгорелы,
Жилище дикое черкесских табунов,
Подкумка знойный брег, пустынные вершины,
Обвитые венцом летучим облаков,
На озері
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Нову поживу, свіжу кров
Дає цей світ ясний.
Мене до свого лона знов,
Природо, пригорни!
Гойдає хвиля в лад веслу
І вдаль жене човна,
І пасмо гір крізь хмарну млу
Гори й доли на світанні
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Гори й доли на світанні
мерехтять, імлою криті,
і жаданого чекання
квітів келихи налиті.
Не вістуючи погоди,
піднебессям плинуть хмари,
вітер зірветься зі сходу,
Мудрим — слово це величне
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Мудрим — слово це величне.
Натовп нагле став би кпити.
Славлю все живе, що вічно
прагне в полум’ї згоріти.
В ніч кохання пожадану,
де, зачатий, зачинаєш,
як мигоче
Повз мене йдеш
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Повз мене йдеш? Та ж як? Тебе не бачу.
Ти повернула, — знов не бачив, ні.
Нещасна хвиля, що її я трачу.
Що ж це таке? Заслало зір мені?
Пробач мені, я втішитись хотів
тим, що
Вовк та Ягня
- Автор: Іван Крилов
(Переклад Миколи Терещенка)
У сильного безсилий винен завсігди:
Багато прикладів з історії ми знаєм.
Та ми історій не складаєм,
А в Байці можем це розповісти.
У
Хотів би жити знов у горах
- Автор: Джордж Байрон
Хотів би жити знов у горах
Дитям безжурним, як колись,
Блукать між скель, в морях суворих
Між хвиль розбурханих нестись.
Моя ж душа, мов птах прип’ятий,
Що прагне скель і
Осень
- Автор: Олександр Пушкін
I
Октябрь уж наступил — уж роща отряхает
Последние листы с нагих своих ветвей;
Дохнул осенний хлад — дорога промерзает.
Журча еще бежит за мельницу ручей,
Но пруд уже застыл;
Світязянка
- Автор: Адам Міцкевич
Що то за легінь стрункий та красивий,
Дівчина гарної вроди,
Ходять у парі, ледь місяць тужливий
Гляне у Світязі води?
Хлопець приносить квітки на віночок,
Дівчина — кошик
Як белькотіння це жагуче
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Як белькотіння це жагуче
так дивно одмінив папір!
Тепер ходи із двору в двір
і листя підбирай осіннє.
Те все, що в обширі ховалось,
розгублене — то тут, то там,
в одну
Цей гордий небосхил…
- Автор: Омар Хайям
Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,
Ще жодному із нас не підживляв надій:
Де знайде зігнуту під тягарем людину,
Іще один тягар він накидає їй.
Строфи, написані в бурю
- Автор: Джордж Байрон
Над Піндом пітьма, хвищі шал,
Стримлять шпилі похмурі.
І гнівно хмари мчать учвал,
І дишуть мстою бурі.
Ще й провідник із ляку зник,
Лиш блискавиці спалах
То з пітьми
Як жалко, що мені, прихильнику вина
- Автор: Омар Хайям
Як жалко, що мені, прихильнику вина,
Дістався цей калам* і келія тісна!
Ти висох молячись, а я в шинку промок.
Зате для мокрого й геєна не страшна!
* Очеретяне перо.
Сторінка 1 із 268
Чудовий! Коли поруч.....