Пісні

Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.

Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка —
Гречка зацвіла.

Як спить мала травиця,
Травиці дощик сниться.
І сниться їй синиця,
Що цівкає вгорі,
І ще їй в лузі сниться
Зелена косовиця,
І сняться тій травиці
Веселі косарі.

Дощ-дощило
Налив води барило
Для дівчаток вмиватися,
Для качаток купатися.
Ще й сказав:
— Я не скупий.
Хочеш, кізонько,— попий.—
Пила кізка,
Пила гуска,
Пила

Зеленому колоскові
Співа жайвір колискову:
— Тебе вітер колихає,
Дрібен дощик поливає,
Рости в землю корінцями,
Виповняйся зеренцями!..

То не жайворон співає,
То

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала,
Чайка чашок не придбала —
Квітів-дзвоників нарвала.

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала…
Та не чаю, а росиці
З голубої

Геть ненависну сорочку!
Шовк – тут грубе полотнище.
До грудей хай ближче груди
І до серця – серця ближче!

Геть нахабне світло лямпи,
І навіщо ніччю світла;
Тілом тіло ми

Як сонце ще родилося — давно,
для серця ти була жадана:
не голуб до колодязя, воно —
до сплеску, до твого кохання.

Але ще вище, ніж погляне сонце,
в долонях дарувати

Геть ненависну сорочку!
Шовк – тут грубе полотнище.
До грудей хай ближче груди
І до серця – серця ближче!

Геть нахабне світло лямпи,
І навіщо ніччю світла;
Тілом тіло ми

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала,
Чайка чашок не придбала —
Квітів-дзвоників нарвала.

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала…
Та не чаю, а росиці
З голубої

Зеленому колоскові
Співа жайвір колискову:
— Тебе вітер колихає,
Дрібен дощик поливає,
Рости в землю корінцями,
Виповняйся зеренцями!..

То не жайворон співає,
То

Дощ-дощило
Налив води барило
Для дівчаток вмиватися,
Для качаток купатися.
Ще й сказав:
— Я не скупий.
Хочеш, кізонько,— попий.—
Пила кізка,
Пила гуска,
Пила

Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.

Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка —
Гречка зацвіла.

Як спить мала травиця,
Травиці дощик сниться.
І сниться їй синиця,
Що цівкає вгорі,
І ще їй в лузі сниться
Зелена косовиця,
І сняться тій травиці
Веселі косарі.

По тонкім льоду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.

На ковзанку іду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Черевички від незвички
Ковзають по льоду.

А

Пиріжечки, пиріжки,
Має кожен два ріжки.
Надкушу один ріжок…
Ой смачненький пиріжок!

Я — горобчик, ців-ців-ців,
Я на маківку присів,
А довкола маківоньки
Золотаві голівоньки,
Всюди листячко зелене…
Вчіться цівкати у мене:
Ців-ців-ців!

З молдовського фольклору

Качечка лапата
Замітає хату,
Качур жовтоносий
Сміттячко виносить,
Горобці не спали –
Хмизу назбирали,
Курка на ряденце
Сіє

Кажуть люди: «На здоровля
Серце пісні відчини…».
Теребовля, Теребовля,
Цвіт ясний Галичини.
І дівчина край потоку,
Чи задумана, чи ні…
Полюбили карооку
Три легіні

У мами доня з рожевим личком.
В білявих кісках – дві сині стрічки.
Співає доня, неначе пташка.
А працьовита! Як та мурашка!
Танцює доня – немов пір’їнка.
Каже всім доня: “Я –

Літає бджілка по леваді.
Літає бджілка по саду.
А день – по вінця повний зваби,
Комусь на щастя чи біду.

А бджілка день у день в роботі.
Таке життя вона вела.
Її пресяйна