Петро Ребро
Водій-лихач
- Автор: Петро Ребро
Хай лежить з подряпаним лицем
І в друзки розбив нову машину,
Так зате ж промчався з вітерцем —
Кілометрів
двісті на годину.
Все ясно
- Автор: Петро Ребро
— Ой мамо! — лепече хлоп’ятко,
Роззявивши рота від подиву. —
Ти віриш, сказав мені татко,
Що всі ми від мавпи походимо!
— Від мавпи!? — ледь чутно шепоче
Матуся, зробившись
Глібова травма
- Автор: Петро Ребро
Гліб на трибуні — просто геній,
Та виступати більш не буде:
Відбив, сердега, всі легені,
Коли гатив себе у груди!
Гумова філософія
- Автор: Петро Ребро
Є філософія своя
У тих, що часто гнуть хребти:
— Спочатку ти скажи, хто я,
А потім я скажу, хто ти…
Жовте каченя
- Автор: Петро Ребро
Швидко дні весільні промайнули,
Відгриміли танці запальні.
Молодята радісно зітхнули:
— Слава тобі, господи, одні!
Цілувались — аж попухли губи,
Обіймались — аж співав
Яблучко не витримало
- Автор: Петро Ребро
У садку – це видно і на віддалі –
Скрізь плоди проміняться-блищать,
А Мишко все скаржиться сусідові.
Що, мовляв, немає чим вгощать.
Каже він: – Повір мені, та я б.
Лука. Дав
Що таке роса
- Автор: Петро Ребро
Чудеса, хлоп’ята,
Прямо чудеса!
Наш Митько не знає.
Що таке роса.
Та роса уранці
Сяє на траві.
Мов разки намиста,
Іскорки живі.
Як поглянуть збоку –
Це така
Ні, ти не знаєш добре України
- Автор: Петро Ребро
Ні, ти не знаєш добре України,
Якщо на Запоріжжі не бував,
Де небо – то від хвиль Дніпрових синє,
То золоте – від степових заграв;
Де на весь світ поралить колосками
У січах
Лічилка
- Автор: Петро Ребро
Я малюю зайчика для вас.
Раз.
Це у нього, бачте, голова.
Два.
Це у нього вуха догори.
Три.
Це стирчить у нього хвостик сірий.
Чотири.
Це очиці весело
Оксанчин дитсадок
- Автор: Петро Ребро
Чий такий красивий дім?
Грають промені на нім.
Сяє напис: «Колобок».
Це Оксанчин дитсадок.
Чий такий співучий дім?
Цілий день пісні у нім.
Кличе музика в танок.
Це
Коли задрімаю
- Автор: Петро Ребро
На сина тато грима:
– Все крутишся? Авжеж!
Вже ніч он за дверима.
А ти коли заснеш?
Малюк відповідає:
– Я тихо вже лежу.
І тільки задрімаю,
Відразу вам скажу.
Довідка
- Автор: Петро Ребро
Святий Петро обходив рай
(Інспектував його нерідко).
Аж гульк —
назустріч скаче… дідько.
«Біс забирай! —
Апостол Ангела покликав
постового. —
Хто пропустив
Баран-будівничий
- Автор: Петро Ребро
Баран узявся будувати
хату —
Простору, світлу,
теплу і багату.
Почав з воріт.
Притяг колоди з лісу,
Пригепав дошки,
почепив завіси
І кличе: «Новосілля,
Бридка душа
- Автор: Петро Ребро
Прибіг до Сави Калістрат,
На радощах трясе, мов грушу:
— Потьомка, клятий супостат,
Віддав нарешті Богу душу!
А той радіть не поспіша:
— Віддав? І ти з це віриш з
Верблюд
- Автор: Петро Ребро
Скаржився пихатий пан
І начальству й людям,
Що його козак Іван
Обізвав верблюдам.
Справу цю розглянув суд
Скорий і неложний.
Він довів, що — не верблюд
Пан
Добра робота
- Автор: Петро Ребро
Козак узяв свою рушницю
І ну стріляти коло гаю.
Сусід пита:
— Що робиш, Грицю?
— Ти що, глухий? Вовків лякаю.
Товариш витріщив очиська:
— Пройшов я з краю і до краю
Журба
- Автор: Петро Ребро
Щось журиться козак Непийвода.
Обвисли вуса, посмутнів весь лик.
— Захворів?
— Ет, хвороба — не біда.
Ще гірше сталось! — каже січовик.
— Можливо, десь кресало загубив?
—
Кращий подарунок
- Автор: Петро Ребро
Козаку — корчмар пикатий:
— Не збагну лишень,
Що тобі подарувати
В народження день?
Той обняв його за плечі:
— Якщо друзі ми,
Подаруй мені на вечір…
Ключі від
Марно потурбував
- Автор: Петро Ребро
Джура цупить козака
За червоні шаровари
(Бо давав він хропака):
— Ой, біда! Ідуть татари!
Той прочунявся й пита:
— А багато, джуро, чуєш?
— Кажуть, що не менше ста!
—
Налякав
- Автор: Петро Ребро
Раз Потьомкін грозив козакам:
— Постривай, запорозтво погане!
В Миколаєві зводжу я храм,
Та такий, що до неба дістане.
А дзвіниця! Якщо в її дзвін
Дзвонарі вдарять раз а чи
Сторінка 5 із 8
Тунг сагурнг