Павло Грабовський
До бандури
- Автор: Павло Грабовський
Не голосна ти, вбога бандуро,
Подруго люба тюрми!
Люди освітні вчують похмуро, –
Їх не привернемо ми.
Прості… чи дійде ж слово любові,
Чи їх прихилять пісні?
Супроти
Мрія
- Автор: Павло Грабовський
Не знав я щастя серед світа,
А от бажається, проте:
Назад вернути давні літа,
Побачить дітство золоте.
Бажав би часом полинути
До тиші рідного села,
На шлях народний
Пророк
- Автор: Павло Грабовський
По городах ходив пророк
Віщати людям слово боже,
Карав він сміливо порок,
Життя осуджував негоже.
Та не послухали тих слів,
Зняли сліпуче грішні руки;
І полилась невинна
Не жартуйте так зі мною
- Автор: Павло Грабовський
Не жартуйте так зі мною,
Очі мої, віченьки,
Що не знаю я покою
Ані дня, ні ніченьки.
Погулять піду між люди,
В степ лечу за волею, –
Зорите мені ви всюди,
Женетесь
Веснянки
- Автор: Павло Грабовський
І
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блистить,
Проміння щердо ллє;
Гайок
Вечір
- Автор: Павло Грабовський
Оддихнім від жару;
Божий день потух;
По селу отару
Розігнав пастух.
Холодненький морок
Потяга з долин,
Огорнув пригорок,
І ставок, і млин.
Гамір
...Дівчина в тузі
- Автор: Павло Грабовський
Плаче дівчина,
Слізоньки ллє:
Де ти, коханий,
Серце моє?
Нуджу я світом,
Марно ждучи,
Думку гадаю
Вдень і вночі.
Скільки молилась
Богові я;
Краю не
Далеко
- Автор: Павло Грабовський
Там, далеко, на Вкраїні,
Сяє сонечко ясне,
Світить людям, та в чужині
Не навідає мене.
Там десь ллються рідні звуки,
Боротьба за люд іде…
Тута ж часом від
Дивовижа та й чуднісінька
- Автор: Павло Грабовський
Дивовижа та й чуднісінька —
Невеличка часом пісенька,
А громаду поруша:
В її відгуках милесеньких,
Що ніжніш від струн тонесеньких,
Виявляється душа.
На гірке життя уродився я
- Автор: Павло Грабовський
На гірке життя уродився я,
Не зазнав і раз щастя змолоду;
Знудьгувалася вся душа моя
Серед вічної стужі-холоду.
На шляху моїм скрізь хрести самі
Якась іродська сила ставила,
Прокид
- Автор: Павло Грабовський
Мені снилась рідна хата,
Я в садку відпочивав,
Мов діждався собі свята,
В красних мріях раював.
Подмухав вітрець легенький,
За слівцем шептав слівце;
З рідних яблунь
Темна ніч, вітрець тихесенький
- Автор: Павло Грабовський
Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні;
Дощик капає дрібнесенький,
В серце падає мені.
Ні, се мрія доторкнулася
І навіки утекла;
Ти до мене усміхнулася
І
Не сумуй, що врода
- Автор: Павло Грабовський
Не сумуй, що врода
Опадає з личка;
Не сумуй: то шкода
Дуже невеличка.
А журись, що марно
Гине сила краща,
Що минає хмарно
Молодість пропаща.
Що твоя
...Вийшла з хати стара мати
- Автор: Павло Грабовський
Вийшла з хати стара мати,
З матір’ю дитина:
Драний брилик на голівці.
На плечах — куцина.
Поминули село рідне,
Плаче бідна мати:
Син-коханець подавсь в найми —
На
Гей же, любий наш співаче
- Автор: Павло Грабовський
Гей же, любий наш співаче!
Ти скажи нам, заспівай,
Як убогий люд скрізь плаче;
Кривді верху не давай.
Заспівай про бідність люту
Та злочинства світові,
Про сірому, в
Гаряче душа молилась
- Автор: Павло Грабовський
Гаряче душа молилась,
Лихом вражена новим;
Наді мною ти схилилась,
Ніби світлий херувим.
І замовкло люте горе,
Серце марить, ожива…
Чи надовго? Де ти, зоре?
Боже!
Все - і постать, і убрання
- Автор: Павло Грабовський
Все – і постать, і убрання,
І словечко завжди влад —
Виклика зачарування;
Кожен хвалить, кожен рад.
Слава сиплеться стоусто,
Скрізь вигукує луна…
Тільки в серці — пусто,
На селі
- Автор: Павло Грабовський
Солом’яна стріха, убогі віконця,
Оплетені з вулиці хмелем;
Квіточки, обсипані променем сонця,
Пташки з щебетанням веселим.
До гаю йде полем вузесенька стежка,
Там любо журбу
Нетяга
- Автор: Павло Грабовський
Впав нетяга край могили,
На коліна став;
Що за сили в їй спочили,
У людей питав.
Та й заплакав сіромаха,
На хрест похиливсь,
Всю ніч мучивсь бідолаха,
Слізьми ввесь
Ти погасла, ясна зоре
- Автор: Павло Грабовський
Ти погасла, ясна зоре!
Став я мовчки, загадався…
Не гадалось… В темне море
Без весельця сам подався.
Де сіромі прихилитись,
Що казати, що робити,
Як нема кому молитись,
Сторінка 4 із 11
Тунг сагурнг