Пантелеймон Куліш
І вдень журюсь, і серед ночі…
- Автор: Пантелеймон Куліш
І вдень журюсь, і серед ночі:
Ой Лелечко ж, мій боже Лелько!
Весна та гарні карі очі
У змові на моє серденько.
Весна та гарні карі очі
На мене потайно змовлялись,
І
Міньйона
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони,
Де померанці золотом блищать,
Де вітерець з-під хмари прозірної
На мірти дише, божа благодать?
Чи знаєш ти це
Няньчина пісня
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Евтерпо! Ти одна ще не втікаєш
Із наших тихих сіл і хуторів:
З дівчатами в нас весну прославляєш,
Розважуєш удів, жінок, бабів
І по шинках чумацтво споминаєш,
А часом
Гульвіса
- Автор: Пантелеймон Куліш
Ой ішов я до дівчини —
Од воріт вернувся:
Піду лучче до шинкарки
Горілки нап’юся!
Нехай добрі люде славлять,
Що в шинку ночую, —
Що за тиждень загорюю —
За ніч
З того світу
- Автор: Пантелеймон Куліш
Варфоломієві Шевченкові
Не хотіли панські діти
Мою воленьку вволити, –
Щоб мене там поховали,
Де б одраду серце мало,
Де б мучене моє тіло
Тихо тліло, не боліло,
Де б
Козацька хата
- Автор: Пантелеймон Куліш
Хто святі церкви мурує,
Пнеться з них до раю, –
Я гуляю по Дунаю,
Стиха в кобзу граю.
Хто людські хати руйнує,
Не боїться пекла, –
На Дунаї, мов у
Вранці я встаю й питаю…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Вранці я встаю й питаю:
Чи вона сьогодні буде?
Вечір знов занепадаю:
І сьогодні не прибуде!
Усю ніченьку німую
Я лежу без сну, сумую,
Ввезденіченьки мов сниться
Сон про
Давнє Горе
- Автор: Пантелеймон Куліш
Василеві Михайловичу Білозерському
Чом, Дунаю, став ти мутен,
Став ти мутен, каламутен?
Ой чи вітри тебе збили,
Чи лебеді білокрилі,
Чи коники вороненькі,
Чи козаки
Корінховська молода княгиня
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
До Корінфа з Афін молоденька принада
Грека в гості вродливого тягом тягла:
Там поважна сім’я сьому гостеві рада,
Хоч незнаному ще в ній нікому була,
Бо давно по приятству
Молитва природи
- Автор: Пантелеймон Куліш
Великий боже, отче й творче світу!
Ти чуєш, як тебе в роспуці зву.
Чи то ж бо призовеш мене к одвіту?
Хіба ж на те грішу, про те живу?
Ой боже отче! чи мені ж пропасти?
Ти
Одвідини
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Тим часом як недомисел земляцький
Юртується в письменницьких кагалах,
Мов ті сейми в землі погибній лядській,
Кохається в руїнних ідеалах
І строїть світ на темряві
До Марусі Т
- Автор: Пантелеймон Куліш
Не співай мені, землячко,
На чужій чужині,
Не нагадуй мені, сестро,
Рідної Вкраїни.
Твоя пісня пориває
Туди мою душу,
Де люблю я карі очі,
Та
З-за Дунаю
- Автор: Пантелеймон Куліш
Олександрі Михайлівні К
Покину, покину
Чужую чужину
Та на Україну
Соколом полину.
Ой хто ж мене дома
Щиро привітає,
Любо в вічі гляне,
Про життя
Козарлюзі Лободі
- Автор: Пантелеймон Куліш
На мене скрива, мов вовки з байрака,
Дивились-позирали мудреці,
Що в мене думка з ними не однака:
Вони-бо знані на всю Русь кравці.
По викройці викроюють готовій
Історію,
Варфоломеєві Шевченкові
- Автор: Пантелеймон Куліш
Нема в світі, рідний брате,
Як своя хатина!
Поживе в теплі, в затишку
Вся твоя родина.
А як ще коло хатини
Та й млинок на Росі, –
Спи собі безпечне
Гаданнє-віщуваннє
- Автор: Пантелеймон Куліш
Петрівочка – нічка тепленька, ясненька.
Мов жемчугом сипле зірками дрібненько.
В воді круглолиций пливе-поринає,
В саду соловейко голосить-співає,
Рибалочки плавлють з огнем під
Кумейки
- Автор: Пантелеймон Куліш
1
Закипіла по Вкраїні
Страшенна тривога,
Як на шляхту піднялася
Сірома убога.
Піднялася за оранди,
За жидівські дуди,
Що терпіли – не стерпіли
На греблі
- Автор: Пантелеймон Куліш
На греблі трускій та предовгій,
Що сипано ще за татар,
Задумавшись, їду бідою…
Знемігся мій коник, пристав.
За греблю сю наші ховались,
Почувши, що в полі Орда,
І цілими
Остання пісня
- Автор: Пантелеймон Куліш
Ой зчорніла я, ой змарніла я
З невимовного горя,
Що щербатая, безталанная
Довелась мені доля.
Ой минулося закоханнячко, –
Не минається мука.
Отруїла мене,
До Марусі В
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Марусенько! моя голубко сизокрила!
Як повно у тебе в тім серденьку добра!
Коли б змогла єси, ти б крилечками вкрила
Обидва береги Славутиці-Дніпра, –
Ти, перш усіх, мене б
Сторінка 1 із 7
Тунг сагурнг