Лідія Компанієць
Панська подяка
- Автор: Лідія Компанієць
З українського фольклору
Старий, злинялий брилик
Насунувши на лоб,
Ловив у річці рибу
Іванко – панський хлоп.
– Рятуйте! Ой, рятуйте! –
Зненацька вчув Іван.
Рідна мама
- Автор: Лідія Компанієць
За мотивами української народної казки
У ранкову годину,
Молоденька, прудка,
Йшла лісочком Галинка –
Ковалева дочка.
Ліс – у крапельках сонця,-
Аж радіє
Кому співає зяблик
- Автор: Лідія Компанієць
З литовського фольклору
Ідуть край річки
Два брати,
Аж чують мимохідь:
Веселий Зяблик у кущах
Висвистує «фіть-фіть!»
Спинились тихо парубки,
А птах:
Весно, красна весно
- Автор: Лідія Компанієць
— Весно, красна весно!
Що ти нам принесла?
— Хлопчакам — кленові дудки,
А дівчаткам — по віночку
Із любистку, з м’яти, з рутки,
З хрещатого барвіночку!
Хмара вкрила поле
- Автор: Лідія Компанієць
Хмара поле вкрила —
Поле зашуміло,
Колосок хитнувся —
І дощик линувся:
Закапотів над квітами —
Прив’ялими, невмитими;
Над житом і над гречками
Пролився
Не говори із виглядом знавця
- Автор: Лідія Компанієць
Не говори із виглядом знавця,
Коли свою найпершу книжку видав:
«Збагнув я світ.
Збагнув людські серця,
Всі явища Землі і Неба звідав».
Ох, згодом ти відчуєш гіркоту
За
Королівська таємниця
- Автор: Лідія Компанієць
За болгарською народною казкою
Ось послухай
Казочку одну…
У далеку сиву давнину
Жив та був
Лихий король Троян –
Над всіма панами
Вищий
Татова порада
- Автор: Лідія Компанієць
З індійської притчі
Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
– А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю
Плаксун-трава
- Автор: Лідія Компанієць
— Ти чому, плаксун-трава,
Колисанку оплела,
Колисанку оплела,
Всю сльозами залила?
Я тебе, плаксун-трава,
Ухоплю за вихорець,
Ухоплю за вихорець
Та й закину на
Ланкова
- Автор: Лідія Компанієць
Заквітчано хату
Барвінком і зіллям.
Сміються і плачуть
Ряди на баяні…
Ось ти й наречена,
Справляєш весілля,
Гуляють на ньому
І звані, й незвані.
Танцюєш у колі
...Давня згадка
- Автор: Лідія Компанієць
Запряжу я коні в шори,
Коні воронії,
Та й поїду доганяти
Літа молодії.
З народної пісні
На все життя лишилась згадка:
У хаті – гості, чути сміх.
А я,
Зелений шум
- Автор: Лідія Компанієць
Зодягнув лісочок
Зеленую шубу, —
Повно у лісочку
Зеленого шуму!
— Шуме, шуме,
здрастуй!
Чом ти зеленастий?
— А тому що в мене
вся рідня зелена:
клени та
Наловила баба щук
- Автор: Лідія Компанієць
(забавка)
Чук, чук, чук, чук!
Наловила баба щук.
Роздивилась в казані —
То не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Наловив дідуньо щук.
Роздививсь у казані —
А є нові пілюлі
- Автор: Лідія Компанієць
З Ірини Снєгової
А є нові пілюлі – від печалі.
Вас ними лікарі не пригощали?
Одну ковтнете (нуль чотири грами) –
І туга розпрощається із вами.
Пілюлі нададуть вам
...Дощ i вітер замели сліди
- Автор: Лідія Компанієць
Дощ і вітер замели сліди –
Ти пішов полями до вокзалу…
Якби знала я, що назавжди,
Я б тебе нічим не зобиджала.
Якби знала я, що назавжди,
Що зійду сльозами й самотою,
Пізнє каяття
- Автор: Лідія Компанієць
Присвячувала кращі я рядки
Зальотникам, які мене вражали,
Оспівувала місяць і зірки,
Свої прощання, зустрічі й вокзали.
Тих красенів давно пропав і слід,
Прибило пилом їхню
Прощай
- Автор: Лідія Компанієць
Прощай! Прости за все! Не гань!
Було в житті моїм прощань.
І ті, з ким розлучалась я,
Пішли, розтанули в юрбі,
Ні суму, ані каяття
Не залишивши по собі.
Лиш ти – мій
...Зрада
- Автор: Лідія Компанієць
Пелюстками черешень
Стежки занесло-замело,
Невимовна краса
Цього білого, білого саду…
В день такий я не вірю
У підступність і зло,
В день такий я не вірю,
Не вірю у
До бога морів - Нептуна
- Автор: Лідія Компанієць
Я по землі ходила, я на землі зростала,
Дзвінку, холодну воду з усіх криниць пила.
Ніколи до Нептуна я жодних справ не мала.
І от мене дорога до моря привела.
Погойдується
...Пішла мама на базар
- Автор: Лідія Компанієць
Пішла мама на базар
Та й купила гусочку.
А в гусочки довгі крила,
А гусочка біла-біла.
— Га-га-га!
Пішла мама на базар
Та й купила качечку.
А в качечки чорна
Сторінка 4 із 6
Тунг сагурнг