Леонід Куліш-Зіньків
Тільки дурниці
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
«Дурниці викинь з голови», —
До сина батько мовив строго.
А той злякався: «Що ж це ви?..
Там не залишиться нічого!»
Дерев’яне ім’я
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
— Мене жінка величає
Ім’ям дерев’яним.
— Як це, куме, бути має?
— Поясню, Дем’яне.
Коли мав я років тридцять,
Говорила Люба,
Що стрункий я і здоровий —
Подібний до
Котик хату підміта
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Гарний віник у кота,
Котик хату підміта.
Вимів мурчик дві смітини,
Потім ще півсоломини
І, нарешті, біля діжки
Переляканих три мишки.
В гості до мишки
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
З неба дощик
Капки-капки.
Миє білий котик
Лапки.
Взує босоніжки —
В гості йде
До мишки.
Хитра мишка
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Мама сварить доню-мишку:
— Ти псуєш навіщо книжку?
— Я з малюнка, — каже та, —
Хочу вигризти кота.
Знайшла мишка колосок
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Чути мишки голосок:
— А я знайшла колосок.
Завтра знахідку таку
Змолочу я на току.
Післязавтра у млині
Змелють зерна ці мені.
Знов до нірки поспішу,
Швидко тісто
У Гвінею йшов ведмідь
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Зібрався до Африки
Білий ведмідь.
— Я хочу Гвінею
Побачить, — бурчить.
Бувайте здорові, —
Сказав на ходу.—
Сьогодні я пішки
В Гвінею піду.
Сміялись з
Їхав заєць
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
В переповнений трамвай
Ледве втиснувсь сірий зай.
На зупинку коли біг,
Гаманця згубити встиг.
Ой, біда! Біда яка!
Іде заєць без квитка.
Бідний зайчик оком
...Що сталось
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Як прокинувся Дениско,
Дивувавсь на чому світ:
Полуниць червоних миску
Назбирав для нього дід.
Пиріжком вгощає ненька,
Татко — вгору підійма,
Бабця — ніби
Годував я півника
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Годував я півника
У дворі.
Гарно так з когутиком
Говорив.
Дав йому я житечка
Ще й води,
Щоб мене він раночком
Розбудив:
— Ку-ку-рік, Івасику!
Встати
Два півники
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Півник півника питає:
— Чи вже, когуте, світає?
Час школяриків будити,
Хай ідуть до школи діти.
Смішний диктант
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Грицик, може, й не хотів
Розсмішити двох китів.
Та писати так спішив,
Що насправді розсмішив.
— У вівторок, — нам казав, —
Про кота диктант писав:
«Є у мене чорний кит
Маю я букварика
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Маю я букварика —
Книжку золоту.
В школу я з буквариком
Перший раз піду.
Подивись, зориночко, —
Братику скажу, —
Що я, україночка,
Скоро напишу.
Соняшник
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Гляну у віконечко —
Теплий день який!
На городі соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки-дива,
Головою соняшник
Радісно кива.
Танцювали кавуни
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
У Володі на городі
Танцювали кавуни.
Гарно в диво-хороводі
Веселилися вони.
Відірвалось од гудиння,
Мабуть, шість чи вісім пар
Їх забрала господиня
І повезла на
Журавлики-веселики
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Над рідними оселями
Летіли невеселими.
— Курли! — кричали Павлику
Журавлики, журавлики.
Додому поверталися —
До сонця посміхалися.
І знов були веселими
Веселики,
Березень (Сніг чорніє на горбі)
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Сніг чорніє на горбі,
А веселе сонце
Кида зайчики тобі
В голубе віконце.
Чую березня в саду
Перші ніжні кроки.
В полі вруну молоду
Перший дощик кропить.
Між снігів
Щічки-полунички
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Там за полем біля річки,
На засніженій горі,
Морозець фарбує щічки
Галасливій дітворі.
До зеленої смерічки
Погомонюють вітри:
— Ну й бо щічки-полунички,
Хоч на блюдечка
Гарна баба снігова
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
Гарна баба снігова,
В баби біла голова.
Очі — дві вуглинки,
Носик — із морквинки.
Та цікаво для малечі —
Нащо торба через плечі?
Просто так. Зима мине,
Сонце вигляне
Снігурі
- Автор: Леонід Куліш-Зіньків
На калині снігурі
Зранку частувались.
Червоніли у дворі
Й зовсім не боялись,
Що Оленка і Тарас,
Олечка й Маринка
Гомоніли: «Це для вас
Ягідки-жаринки.
Як зустрінете
Сторінка 5 із 10
Тунг сагурнг