Леонід Куліш-Зіньків

Знов мандрує добрий вечір,
Сиву торбу взяв на плечі.
Взяв у торбу гарну казку,
У долоні — теплу ласку.
Скрізь дарує сивий вечір
Сни солодкі для малечі.

Щупак вчора з очерету
Зробив діткам по кларнету.
Як заграли щупачки,
Пішли в танок судачки.
Подивіться — і рачок
Вже танцює гопачок!

Не сумує
Сомик дома,
Притуливсь
До діда сома.
Дід на скрипці
Внуку нову
Грає вусом
Колискову.

Одуд гарну дудку має,
Він на дудці зранку грає.
Бузько біля рівчака
Вибиває гопака.

Мокра знов лелеча хатка.
Дощ. Вітрище — помелом.
Заховались бусленятка
Під матусиним крилом.
Тут і затишно, і сухо,
Громовиць десь перегук.
Під крилом маленьке

Чорний ворон горобини
Приніс ґаві півторбини.
Та зраділа: «Кар, кар, кар! —
Буде діточкам узвар».

Тридцять три сороконіжки
Приміряли босоніжки.
Літо й осінь приміряли
І, нарешті, так сказали:
— Знову випав білий сніг —
Треба валянки для ніг.

Коник сів на квіточці
І заграв на скрипочці.
Танцювали джмелики
І смішні метелики.
Щебетав у лозах шпак:
— Гарно як!
— Гарно як!

Зварив малий комар узвар,
Покликав мушок вісім пар:
— Летіть і мушки, і комашки,
Та не забудьте взяти чашки.

— Що за тупіт,
Що за стук?
— То танцює
В лісі жук.
До обіду
Танцював,
Зайця й лиску
Налякав,
Бо подумали
Вони:
— Де взялися
Тут слони?

Цілий день бобер не спав —
Носив з річки воду в став.
Бо така йому біда! —
Висохла в ставку вода.
Як проснулись бобренятка,
Взяли в лапи відренятка.
— Спочинь, тату, тебе

В очереті край болота
Жабеня співа по нотах
Чути пісеньки слова:
— До-ре-мі-до,
Ква-ква-ква!

Танцювала жабка
На чотирьох лапках,
Бо в суботу чорногуз
На болоті знов загруз.
Буде знати той дзьобатий
Жабеняток як лякати!

— А я знаю, чому жаба
Ось така зелена.
— То скажи? — пита у Колі
Маленька Олена.
— Бо вона в ставку під
льодом
Зиму всю сиділа
І від холоду так змерзла,
Аж

Жабка в озеро пірнула,
Шість разів води ковтнула
До лина і окунця
Квакотіла без кінця:
— Ну й вода смачна у вас,
Ніби справжній ква-ква-квас!

Іжачиха-мама
Рідному синочку
З голубого краму
Пошила сорочку.
Взяв малий дивинку,
Що пошила мати,
Приколов на спинку
І пішов гуляти.

Іменини у кота.
Кличе в гості кіт крота.
Кріт відмовивсь дуже чемно:
— Нам, кротам, на сонці темно.

В мене є маленька киця
Наша киця всіх боїться:
Песика в садочку,
Чобота в куточку,
А найбільше мишки,
Як немає кішки.

Гойда, гойда, гойдалочка,
Гойдається Наталочка.
Разом з нею мала киця —
Гойдалочки не боїться.

Спекла киця
Пиріжок.
Пішла вранці
На торжок.
Налетіли
Покупці
Галасливі
Горобці.
Як взялися
Куштувати —
Нема чого
Продавати.