Іван Низовий
Надіюсь, не згорять мої рукописи
- Автор: Іван Низовий
Надіюсь, не згорять мої рукописи
в тюремних сейфах офісів приватних,
чекаючи на вирок. Час триватиме
і визрівати в ньому будуть оплески
майбутніх читачів. Не
Помирають поети
- Автор: Іван Низовий
Помирають поети –
Невпізнані генії
О лихій, о глухій опівнічній годині,
А в серцях у поетів конають в агонії
І не можуть сконати пісні лебедині…
Лиш затим на
Пожовкле листя на мої стежки
- Автор: Іван Низовий
Пожовкле листя на мої стежки –
Нагадування зайве про розлуку –
Повільно лине.
Падає без стуку
Достиглий жолудь бронзово-важкий
На твердь земну.
Прошкую навмання
В
Душа то мудра, то наївна
- Автор: Іван Низовий
Душа то мудра, то наївна…
І в роздумах гублюся я:
Моя держава – Україна,
Чи не моя?
А в грудні день занадто куций,
І розум думка осіня:
Для пролетарських
Привітав мене Володя Просін
- Автор: Іван Низовий
Привітав мене Володя Просін
з Днем журналіста…
…Як було все просто
в юнацькі рОки:
шпальтами газети
ми,
молоді, закохані поети,
постійно марили;
мізерний
По долі моїй
- Автор: Іван Низовий
По долі моїй.
Мов по Дикому полю,
Гасати
Нікому
Повік не дозволю:
До болю стиснуся,
В пружину зав”юся,
І – випрямлюсь!
Навіть нехай і порвуся…
Моє предивне дивеня
- Автор: Іван Низовий
моє предивне дивеня
в такій простенькій оболонці
неначе пролісок на сонці
напередодні веснодня
нехай тебе обороня
сам Бог а божі охоронці
тебе в небесній
Сорок третій. Рудка
- Автор: Іван Низовий
… Шпанські вишні густо розрослися
На руїні. Лиш надходив ранок.
Сонцю усміхалися крізь листя
Карі очі перезрілих шпанок.
Нашу свіжовириту землянку
Прикрашали соняхи й
Скаржимось на долю безголову
- Автор: Іван Низовий
Скаржимось на долю безголову,
Товчемо холодну воду в ступі:
– Чóму нашу мову писанкову
Не вивчають негри в Гваделупі?!
Наодинці плачемо і вкупі,
Рідну землю носимо в
А мій вертеп триває і триває
- Автор: Іван Низовий
А мій вертеп триває і триває,
І, як завжди, вирує череда –
Життя кипить, допоки ще трава є
І в криницях не висохла вода.
А мій вертеп – найкращий із вертепів,
Отож його
Мініатюри-3
- Автор: Іван Низовий
1
В моїй нещасній стороні
Мені судилося єдине:
Хто народився на війні,
Той на війні й загине!
2
Не хапай за хвіст лукаву славу –
Матимеш хіба що лиш пір’їну –
А
Така вродлива і така самотня
- Автор: Іван Низовий
Така вродлива і така самотня!
Темнішає очей її безодня,
Досвідчених відлякує мужчин –
Не зважився на вчинок ні один…
І я боюсь, хоч ворухнулись вуса
І серце
Я сам собі і партія, і блок
- Автор: Іван Низовий
Я сам собі і партія, і блок
опозиційний – маю всі засади
критикувати вади трьох гілок
цієї одностовбурної влади.
Я – змій на цьому дереві,
зумій
мене переловчить, немудра
Ніяк ми не поділимо свої
- Автор: Іван Низовий
Ніяк ми не поділимо свої
обов”язки – заваджують амбіції, –
новітні “палії” і “колії”
над створенням примари-коаліції
колінця витинають…
Холуї
московської –
до всього
У найтихішім сватівськім готелі
- Автор: Іван Низовий
У найтихішім сватівськім готелі,
В самотині, заглиблено-нічній,
Лежу на нерозібраній постелі
Й розмотую думок тугий сувій.
Мене цілком влаштовує самотність,
Зігріта чаєм, –
Кепський настрій
- Автор: Іван Низовий
І знов збирається на дощ –
Така погода вередлива
Посеред літа!
Вбивча злива
От-от крізь хмуру хмари товщ
Прорветься,
Ринеться в галоп,
Порве загати, шлюзи, ринви
Система
- Автор: Іван Низовий
Система? Так. Але не лиш вона
Вбивала Стуса –
А й суспільство навіть,
Яке сьогодні тінь поета славить,
Іще не усвідомивши сповна
Поета в плоті та живій кровІ…
Карається
Вдовина вірність
- Автор: Іван Низовий
Його немає. Він помер…
Сама його і хоронила.
Вже всі забули дотепер,
В якім краю його могила.
І родова всихає віть –
Хоч клич опівночі мужчину
Зі сторони… Але ж
Крізь марево літ
- Автор: Іван Низовий
В білій льолі січневих снігів
(а манишка –
з сизо-срібного інею)
я народився в підпіллі,
що було колись льохом…
Земля під снігами принишкла.
Загубив свою лінію
обрій
Триптих кохання
- Автор: Іван Низовий
1
І треба ж отак негадано,
І треба ж так несподівано:
Кораблик мого захоплення
В очах твоїх загубивсь!
Куди ж ти поплив, кораблику,
Куди ж ти отак, без компаса,
Без
Сторінка 29 із 46
Чудовий! Коли поруч.....