Для дітей

На зрубі синиці
збирають суниці.
Проходить по зрубі
їжак-подорожній

— Синиченьки любі,
чом козуб порожній?
— Хоч козуб порожній,

та повний животик!
—

Загадка

Білий огир в білім полі
креше білим копитом.
Білий дід майструє тихо
через річку білий міст.
Біла баба білим ситом
сіє біле борошно.
Біля білих хат

Загадка

Що за звір’я
хто вгадає?
що чотири
роги має?

Вийде з хати
на подвір’я —
за собою
губить пір’я.

Нашорошив
зайчик вушка:
— То не

Добре вчилася Софійка,
Добре вчилася Гафійка.
А чому ж це в них, дивись,
Раптом двійки завелись?
Звідки двійки у Софійки?
Звідки двійки у Гафійки?
Кожна скаже це

Йшов Михайлик через кладку,
спало хлопцеві на гадку:
«У кашкет води черпну!»
А Марійка дражнить: — Ну!
Нахилився, дістає і —
шубовсть увесь, як є…

Він на берег лізе

Під черешнею в садочку
сіла Леся в холодочку.
Книжечку поклала збоку
і дріма собі, нівроку.

Кіт круг Лесі походжає,
скрушно хвостиком киває:
— Мур-мур-мур…
Ти вийшла з

Йшов лукою чорногуз і,
на диво, там загруз.
Нум, йому допоможімо,
навпростець — гайда, біжімо!

Чорногуз махнув крильми.
На траві лишились ми.
Гордо в небо птах

Чорний жук
очима
блима:
чує кроки
за плечима.
Дуже хороше йому
по землі ходити!
Він не хоче,
чуєш, хлопче,
у коробці жити!

Вліз на пліт
гарбуз
без рук
й зачепився там
за сук.
Це б йому
на землю сісти,
та назад
не може
злізти.

Тебе крадуть у мене друзі,
крадуть книги і квіти…
Все ж
ти до мене —
в збентеженій тузі —
перешерхлі уста несеш.
В них — навиверт серце одкрите, —
хто покине їх? Хто

Ударили морози прикро,
Дерева зморені зігнулись.
Будити пробуємо криком
Холодну тишу днів заснулих.

І прагнемо, відчувши приторк
Любовного тепла і ласки,
Осніжжям голову

З книги кіт не зводить ока.
Кішці просто з ним морока:
мусить бігати у льох
і ловить мишей за двох.

Кіт муркоче:
— Ну й цікаво!
Вкрала мишка в діда сало.
— Сторінки

Я сьогодні на човні
з мамою катався.
Я сьогодні на ставу
з дива дивувався.

Як погляну у вишінь
— хмари йдуть горою,
як погляну у глибінь
— хмари під водою…

А не

Конюшину джміль косив,
будяком ступню пробив…
Як почула те бджола —
бинт у поле принесла.

Ногу вмить перев’язала,
подає сап’янці:
— Я ж казала…
я ж просила
взутися

На широкому дворі
бути грі!
Бути грі!
Тут
збираються у крузі
вірні друзі-школярі:
он Микола, що ніколи
не спізнився ще ніде,
два Трохими-побратими,
а за ними

Рано-вранці крізь віконце
зазирнуло в хату сонце.

Я збудив Марійку знову
на зарядку на ранкову.

Вже Марійка учениця —
довго спати не годиться.

Усміхнулось сонце з

За Вірою Лебедовою

Весняним, веселим
і сонячним ранком
в мандрівку зібрались
Тарасик з Іванком.

Повітря тремтить
в золотому промінні,
діброва під ноги

Несла пісенька із лісу
козубок суниць.
Заблудилась пісенька
між густих ялиць.

Рвала пісенька у лузі
цвіт рясних купав.
Заблудилась пісенька
між зелених трав…

Не

Маленький Матвійко
до дядька Степана
в приватну столярню
прибіг собі зрана.
— Ой дядечку, дядьку,
прийшли сніговиці,
а в мене нема ще
пташкам годівниці!
Горобчики

Пише хвостиком лисиця
слід по росяній траві.
Пише дятел, гарна птиця,
дивні знаки на корі.

Щось таємне пишуть риби
плавниками у ставку.
Зайчик сонячний на шибі
пише