Богдан Кравців
І знов листопад Твій
- Автор: Богдан Кравців
Коханій, єдиній моїй Ніль в 10 листопада 1968 — день янгола — цей вірш, перший у новій хатці, що її своєю наполегливістю збудувала Вона
І знов листопад Твій. Осінній дощ надворі.
...Листопадовий вечір
- Автор: Богдан Кравців
Коханій моїй Ніль на 10 листопада 1961
Листопадовий вечір променистий, листатий
Криє черленню-злотом тугу й смуток дібров —
Від’їжджаю від Тебе, щоб до Тебе вертатись,
Тобі, як завжди
- Автор: Богдан Кравців
Ніль — в її день — 10 листопада 1960
Відпливають роки, мов ключі журавлині,
Полинають за сонцем ясним у далінь,
Від підобрійних гір на вечірні долини
Світу й серця все
Дарунок
- Автор: Богдан Кравців
Учора ввечері онука Таня
Простенький піднесла мені рисунок
Із добрим умовлянням на розстання:
— Візьми! Нехай тобі не буде сумно.
На цім малюнку писанкою хатка,
І квітка, й
Тесання
- Автор: Богдан Кравців
Хвилиною дозвільною витісую
Із коренів і гілок іграшки —
І в мислях прокладаю кладку тесану,
Кладу дорогу в далеч навпрошки.
Замисливши протиснутись із тисняви,
З безвиводі
Новосілля-заклинання
- Автор: Богдан Кравців
Звершивши квіткою наш дім, згорятиму
В меткій священнодії обряду
І скопану тобою землю грядкову
Конопляною ниттю опряду.
Цвісти нам будуть радощі приречені
У вроді чарівливій
Читаючи
- Автор: Богдан Кравців
Книжки, журнали — повінь паперова
Нестримно рине з вулиць і грядок —
Даремно пробуєм в розливах слова
Знайти живий поезії рядок.
Горливо прагнем, скинувши забрала,
На людське
Приворотень
- Автор: Богдан Кравців
Проводивши з надранішньої пітьми,
Обмарить пригад рятівної рути:
Збираєм приворотень за ворітьми,
Тирлич рвемо, щоб горе відвернути.
Хвилясті лози згадуєм і вільхи,
Лелієм
Полинь
- Автор: Богдан Кравців
Ще трохи — й підуть розсипом і врозкид
Усі достатки, радості й осоння —
І після літа буде прикрий прокид,
Немов із моторошного просоння.
Наблизиться зима дошкульна й гостра
І
Вже не чекаємо
- Автор: Богдан Кравців
Вже не чекаємо визвання й вислави,
Не запаморочує нас успіх гордий,
Далекі нам похвал високий вислови,
Що хтось навмань улесливо говорить.
Воліємо, примощені на
...Вечірка
- Автор: Богдан Кравців
Ще поки вкриє прозимінь порошею
І сад нам запорошить інеєм густим,
В гостину милу друзів понапрошуєм
В господі світлій добрим словом пригостим.
Вина у келихи наллєм і
...Зарість
- Автор: Богдан Кравців
Поглинули рясні рослинні зарослі —
Кущі, осоки й сосни рослі
І тільки в просвітах прорвались парості
Із трухлих пнів, ожинником оброслих.
В негоду заморочливу і буряну,
Як
Присмерк
- Автор: Богдан Кравців
То квітли білим кетяги черемхи —
І гілку я зірвав тобі розквітлу,
Щоб наші очі в померках не мерхли,
Щоб дні леліли пахощами вітру.
Далеку мить згадавши, на хвилину
Примерхлі
Ілюзія
- Автор: Богдан Кравців
У дні марні, як світ набридне дійсний
Із немочі ми вирватись запрагнем,
На мить нас чаром заворожить Дісней,
Обмарить небувалим дивом гарним.
На фільмовій погарцювавши
...Корінне
- Автор: Богдан Кравців
Хоч і морочить мороком Марена,
Я впоперек і всупереч поставши,
Із коренастих слів різьблю катрени,
Пов’язую їх римами у станси
Наврочений поривом незабарним,
Розкопую
Повернення
- Автор: Богдан Кравців
Кричання й виплески чирят і крижнів,
Дитячі втіхи в купелі озерній —
Все вкрили тьмою три злорадні тижні
Твоїх недуг, знекровлених мізерій.
Вернулась ти — і знов буяє
...Одужання
- Автор: Богдан Кравців
Збиває травма пошибом тужавим
Чуття й бажання у грудки застиглі, —
Та вперто їх пекучим болем плавим,
Мов груддя руд в розжевреному тиглі.
Повитравлявши випари
...Сучасне
- Автор: Богдан Кравців
Тут не співають солов’ї і жайвір
Тонкої нитки не пряде у небо —
Згадки про те такі ж далекі й зайві,
Як те, що відцвіло нам колинебудь.
Майнули образи колись
...Збудуй хатку
- Автор: Богдан Кравців
Відходить осінь на зимінь до бору
Збираються летіти лебеді —
І чути пісню, мов пораду добру,
Вмовляння: — Збудуй хатку з лободи…
Зриваються слова, немов у проруб,
Метаються,
Онукові
- Автор: Богдан Кравців
В руїн і розкопів країні древній
Із тьми віків шляхи в майбутнє мріють.
Там ранки задивляються рожеві
В розквітлу синь очей твоїх, Андрію.
Як і судила доля юнакові,
Про
Сторінка 15 із 20
Чудовий! Коли поруч.....