Вірші

На жоржини, на троянди
Ранок чистий, золотистий
Сипле сльози-діаманти,
Сипле іскорки перлисті.

Вниз голівоньки із грядки
Хилять квітоньки до стежки
І ворушать давні...

Блиском, блиском,
Миготінням,
Тріском, тріском,
Лупотінням
Розгулявся Цар-Огонь.
В золотих червоних ризах,
В димках білих, синіх, сизих,
Гнівно в’ється по карнизах,...

1
Там, де місяць поняв срібним сяйвом пишноту долин
І знялось із садів-вертоградів пахуче дихання,
Що здурманює кров чарівною красою хвилин, —
Там спалала жага і злилося з захватом...

Я люблю задушевні
молодих матерів перемови,
вболівання їх кревні,
їх заледве надломлені брови,
як почнуть розмовлять —
все про діток,
про своїх...

Я не люблю тебе, бездушну та жорстоку,
Морська глибінь – безодне.
Я не люблю тебе, дружино кароока,
Як примару холодну, —
Коли п’янієш люто в морі,
Женучись за шквалом,...

Повчав музик,
Писав трактати,
Вдававсь в рецензіях до лайки.
А сам не вмів
Не те щоб грати –
Тримати навіть балалайки.

Півсела зібралося на свято.
Прилетіла з Криму і сестра…
Три доби не спали мама й тато —
Проводжали в армію Петра!

Грав баян. І дві гармошки грали.
Знов співала мамина кума....

Пішов до театру Мефодій
Послухать класичних мелодій.
А там у буфеті розсівся,
Свіженького пива напився,
Жував бутерброди помалу,
Аж доки спізнився до залу.
Зайшов, а на...

В клубі лекція збудила
Справжній інтерес.
В ній ішлося про науку,
Про її прогрес:
Як творилися алмази
Ті, що ріжуть сталь,
Як з дешевої породи
Робиться кришталь,
Як...

Посвята пам’яті А. С. К-ча, що поліг на війні 1876 года.

На полі честі він лежав,
Де протекли річки криваві;
Уповні літ він помирав,
Та в повній, бездоганній славі.
Сестра...

Він у розпачі.
Він не може в собі затриматись.
Він, мов свічечка, по сльозі
гріє скульптора серце.
З нього висотують жили.
Його оголюють,
і не подітись від очей...

Маленьким хлопчиком додому
у полі йшов я в шумі трав
і у гніздечку кам’яному
сорокопудика спіймав.

Тримав я міцно пташеня те,
й на мене зорили з руки
його лякливі...

На небі ніч, і всюди ніч чорніє,
І місяць десь в далекім небі спить…
Чого ж квилить душа і серце мліє?
І ніч мовчить, і все кругом мовчить.

Не знає ніч, що діялось учора,
Не...

Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий,
Глянуть на тебе — значить полюбити,
Глянуть в ті очі, як море без дна,
Вчути той голос, дзвінкий, як струна,

Вчути той тихий сміх,
Сумом...

То ти вже про те і не згадуєш, ні, –
Що серце давно віддала ти мені?
Те миле й зрадливе серденько своє! –
Чи в світі миліше й зрадливіше є?

Забула й кохання моє в одну мить?
І...

Найкращу з гурій дай, замість вина налий
Живущої води у келих золотий,
Дай слухати Зухру, з Ісою* розмовляти —
Навіщо це мені, коли мій дух смутний?

* Зухра — легендарна красуня,...

У гамаку чи в кріслі
на дачі чи у місті
ще не одну новелу
напише Ізабелла…

Летить юрба дитяча,
а Ізабелла плаче
в бурштиновім намисті:
нема Агати Крісті.

Вона...

Сховалось сонце злотооке,
Бо в горах стелиться туман,
Кривавиться із сотні ран
Земля гірських, дзвінких потоків.

Дзвенять і брязкають кайдани
Рабам невільним на руках.
І...

Вже сонце красно —
Хвала-бо — встало,
Бачте, як ясно
Світом засяло!
Нічні, сонливі
Мраки розбило;
Боже, ах, боже,
То твоє діло!

Весело, мило
На світ...

Гадка моя, як буйний весною вітрець,
Зводиться, легким крильцем злітає,
Несесь сторонами в далеч, де отець,
Голубонько сивий, пробуває.
Живе в печалі. Боже! коли б в радості
Вік...