Вірші

Чи зглянемо? краси безмежна скойка
розкрита огністю: на морі.
Рожева течія, навік нескорбна,
по краю відблиски просторить.

О, серце! вже над камінець наріжний,
крізь вітер:...

Дзвони, дзвони… Скільки звуків!
Із блакиті все пливуть,
Передзвони…
На подзвіння дзвонять, грають,
Чи на радість?..
Що несуть?..
З павутини ніжні звуки
Хтось...

Між межами жваво, живо
Жовте жито жнуть женці.
Розпочалось нині жниво,
Серп аж пріє у руці…
Сніп за снопом ув’яває,
Он лежить цілий покіс!
Жарту жвавий жнець не...

Тополя, що навіть у мріях своїх
з вітрами не обнімалась,
як бранка, заперта у мурах німих,
самотньо під сумом хилялась.

А небо, що іншим деінде несе
відраду життя і охоту,...

(На березі Тірренського моря)

Поринуть дні за днями,
Постарієсь мій біль,
І дармо му тужити
За шумом рідних піль.
Від стогнів висхнуть груди,
Слеза пооре вид,
І дармо...

Здригнуло вітром хмари. І затихло,
і вгледіти незчувся, де й коли
між твердю і землею забіліло,
мов аркуші незаймані лягли.

І ждуть тії урочої хвилини,
що невідомо звідки...

В. Яриничу

Разом вперше чи востаннє ми,
що за шеломянем – невідомо:
Дон чи галич з чорними крильми,
що заждалися на мене довго?..

Змий вологим поглядом своїм
ти мене із...

Ночі темряві з завірюхами
Окували геть землю кригою,
Обвили її білим саваном,
Приоздобили в срібло-паморозь;
Розпустили скрізь своє військо ви,
Військо збурене та безжалісне,...

Він завжди в образі пророка
Живе, не сходячи з трибун,
Дарма, що звивистий, як в’юн,
Що вдача в нього — круглобока.

За вітром часу легкома
Він повертається, як флюгер,...

Колегам

Багато бачили. Багато перейшли ми
Столиць і літ, і вулиць, і подій.
Куди ж ведеш нас, віку невмолимий,
Сліпий водій, чи зрячий лиходій?

Ось миготять колони і...

Грудневий Буг ще не замерз.
Повільно
Гойдає в берегах свинцеві хвилі.

Ген
Із гіпсу виліплена дівчина
Чаїно руки склала, і здається,
Що, забажавши простору і лету,...

Мій син малює крила літакам,
лелекам, диким гусям і орланам.
Син крила домальовує квіткам —
кануперу, любистку і катрану.

Конваліям, півоніям бучним,
фіалкам, мальвам і...

Потвори на ходулях. Блискучі чучела
із бронзи. В бровах кров запечена
порічками. Пусті очиць печери,
і вбивства похітъ наглі зуби шкіритъ.

У вухах їм галактики бринять,
а...

Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!

— Я читала, — каже жінка,
В свіжому журналі:
В нас на душу припадає
По дві тонни сталі.

Чоловік зітхнув: — Спасибі,
Що сказала, пташко.
Буду знати, чому в мене
На...

Осел у прірву лізе.
Погонич – за хвоста!
– Куди ж ото ти прешся? –
Упертого пита.
Осел зі шкури пнеться,
Над прірвою повис.
Погонич не пускає:
– Назад, бодай ти скис!...

— А ти, тату, в школі вчився?
— Учився, Сергійку.
— А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
— Було Таке, траплялося…—
Малий засміявся:
— Тоді мама правду каже,
Що...

Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий,
Глянуть на тебе — значить полюбити,
Глянуть в ті очі, як море без дна,
Вчути той голос, дзвінкий, як струна,

Вчути той тихий сміх,
Сумом...

В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.

От що...