Вірші

Сказав студент товаришу: — В тебе три костюми.
Звідки грошей стільки маєш? Це ж великі суми. —
А товариш посміхнувся, глянув хитрувато.
— Я хороші гроші маю, бо пишу багато.
— Що ж...

Ти не богиня, ти не Беатріче,
Ти проста, як ромашка лугова,
Ти — як надія світла і жива,
Мене до тебе ніжність твоя кличе.

Там, де у росах стелеться трава,
Ти ходиш над рікою...

Отак вітерцем перейти за леваду шовкову –
Засвітиться гай, а за гаєм – село.
І все проминуле до мене повернеться знову,
А літ перебутих одразу немов не було.

І я упізнаю хустину...

Злітає сукня і сорочка,
Злітає ліфчик, як мотиль…
І сиплеться із колосочка
Зерно божественних зусиль.

Зерно таємного творіння,
Що з божої руки зросло,
Що в ньому сховане...

Вночі ти входила в море –
Під місяця оком вовчим,
І море ставало деревом,
А ти – забороненим овочем.

Я хвилю твою колихливу
До себе горнув, як галузь.
І бризками...

Хоч і не любиш ти мене,
Не впав я в безнадію.
В лице твоє дивлюсь ясне
I, мов король, радію.

Уста щебечуть медяні
Про ненависть невпинно.
Дозволь їх цілувать мені —
I...

1] Якщо колись в поемі цій священній,
2] Де рук доклали небо і земля,
3] А я в роботі гнувся цілоденній,

4] Нарешті втишу лють, яка збавля
5] Мене кошари, де я спав ягнятком,...

Покинь вагатися, обряди занедбай,
Навчись ділитися, не берегти свій пай!
На душу іншого й на грунт не важся! Той світ
Беру на себе я, а ти вино давай!

Ти хочеш цього?
Так і буде!
Залежиш від мене, мій боже.
Життя не стражданнями схоже,
а даром приблуди й іуди.

Ти хочеш цього?
Так і буде…
Я знову малюю ікону.
Бо чую...

Розбавляється барва бірюзова
амадеусовим сонячним рондо.
Блаженна музика біла.
Біла, як світ.
Тут кожна пауза –
птах на моєму плечі.
Птах білий,
що довго дивиться на...

Задвірків євбазівських віденський кшталт.
Нічної душі астрономія.
Вуста розчленує на слово, на ґвалт
юродива фізіономія!

“Я – Дракула!” – гаркає кров’ю страшко́, –
“Ти – наша...

До церкви дзвони закликали:
“Христос сьогодні народивсь”,
Дяки молебень відспівали,
Народ додому вже ладивсь.

І недалечко на дорозі,
В снігу лежало немовля,
Віддало духа...

Голубина ніч надворі
позасвічувала зорі.
Сплять Ванюші у Москві,
русі Йонаси — в Литві.
У Чернігові, у Львові
сплять Іванки чорноброві —
хто горілиць, хто ницьма.
Мирний...

Жодна з тих, неземних, як здавалося, і неповторних,
Як вважалось колись мені, іспит не склала простий
На любов кольорову і вірність пісенну… І все ж я
Всіх простив, відпустивши, бо...

Річка рідна, автохтонна
Українській цій землі,
Гарно звуть її – Червона –
І дорослі, і малі.
Себто гарна дуже, красна
Власним виглядом вона,
Хоч сьогоднішня,...

Багріє серпень яблуками стиглими,
Калини гронами зрясніти встиг —
Не будемо ж за тим, що квітло, скиглити,
Спивати гіркість горілок густих.

Бували буйні дні й нагоди...

Злющить під кроками по тротуарі
Дощу ранкового невгавний плюскіт,
Поприглядалися світла ліхтарні
В асфальтної вологи зимнім люстрі.

Над площею — Різдва реклямний янгол,
У...

І в сиву давнину були педанти,
І циніки, і просто недовірки,
Що прагнули в свої базарні мірки
Вмістити неземне кохання Данте.

«Це ж божевілля: привида кохати,
А дітвору з...

Сяє соненько, сяє,
До землі припадає,
Так, як ми припадали,
Нивоньки дожинали.
Із волинських жнивок

Як сонце світле до землі, до поля
я — дожинавши ниви — припадаю
і...

В далечині живого світла, скарбний,
кораблик мріється без мови.
А на пісок, серед наміння кари,
помшілого мороз листкові.

Спада, мов з крейди, сплеск! по надбереж
проти...