Вірші

Іду, дивлюсь: повітря, наче скло,
Співучим морем хвилить хвилі жито.
Проміння сонця – злото дивних літер —
І мрійним сном овіяне село.

А в серці спогад – неспокійний птах...

Так близько мій край заповітний:
Лиш гори отсі перейти,
І міг би я з серця свойого
Всі скорбі життя зволікти.

І міг би я знов привітати
І молодість світлу мою,
І ту, що...

В зеленому лузі
Роздягалася,
У синьому плесі
Купалася,
А на срібній ріні
Вигрівалася,
Гарна, принадна, самотна,
Весела, охотна.

З далекого плеса
Плямка...

Побачила кізонька дівчинку Зіну,
Не знала вона, як сказати: “Дай сіна”,
Тож мовила коротко: – Ме!
Похрумала вволю сухої травички,
Не знала коза, як сказати: “Водички!”,
Тож...

— Якщо стріла впаде додолу —
Іду я до корчми.
Якщо на клуню чи стодолу —
До любої куми.

Якщо ж опуститься на хмарку
І буде там лежать,
Забуду любощі і чарку —
Піду я...

Струмками дощ мережить чорні шиби.
Ніч б’ється в вікна віттям горобин.
Мої думки, немов злотисті риби,
вустами ловить мій маленький син.

І кожна в ньому вже росте,...

Згадав я вас — і якось тихо
На серці хорому стає,
Потроху легша давне лихо
Чи тільки злегшання вдає.
Згадав — і наче ангел мира
Душі побитої торкнувсь,
Утішний звук зриває...

Позростала всюди рута,
Позростала скрізь отрута
На тій стежці, тій дорозі,
Що ходжу я та ллю сльози,
Що, як пісні заспіваю,
Все гіркими обливаю.

Позростали скрізь...

Далі, о далі звідусіль!
Махом останніх зусиль
Рвати кайдани гнилої моралі,
І далі!.. І далі!.. І далі!..

В край, де повітря дзвенить,
В край, де сіяє блакить,
В край, де...

Будуччина — у Бога. В Тебе — тільки труд
Виснажний, безустанний і відданий.
Пророцтв не жди. Не вір. Ото життя твоє:
Як моря даль, — розгорненая праця
І — Божий зір над тим.
І...

Дзвінко роздайтеся, співи цікавії,
Линьте до Феї утіх, —
Палом Поета-Царя до Вірсавії
Весь я спалахнув на гріх.

Довго в повітрі, в рожевому мареві
Гімни лунали мої,...

Ти умри, співець, фізично
З замиранням струн твоїх,
Щоб божественно-велично
Дар високий твій затих.

Щоб свавільно одлетіло
З даром божим людське зло
І щоб тіло одкупило...

З давніх часов приповість тая то пробуваєт:
не мій собі сто коп, як сто другов, — повідаєт.
Бо сто коп, як то мовять, гроші — слина,
а друзі не забудуть, як якая година,
Ховай,...

Вдався батькові синок,
Та такий ледащо,
Що робити, хоч убий,
Не буде нізащо.

В поле нікгди ні ноги,
З школи утікає.
Лежить тільки, як бугай,
Яйця вигріває.

Що...

Калино-малино,
Ряснеє деревце!
Хто ж тебе пригорне,
Дівчинонько-серце?

Тяженько здихнула,
Дівчинонька каже:
“Той мене пригорне,
Хто косу зав’яже!..”

Головка...

“Козаче-голубче,
Соколику мій!
Дай білу рученьку,
Зо мною постій!

Най надивлюся,
Слізьми заллюся,
Заким з дороги
Тебе діждуся!”

“Дівчино-рибчино,
Не плач, не...

Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене
Ти, шинкарочко!
Не жени мене,
Дай упитися.
В тебе, бридкую,
Улюбитися!

Не без жінки я,
Не без хати я,
Все у мене...

Їде козак понад Буг,
Чумак попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.

«А чиє то, — запитав, —
Песеня, чумаче?»
«А чиє ж? — говорить той.
Звісно, що — собаче!...

Кажуть, вади є в бригади
Будівничої?
Та хіба то тільки вади —
Кепські звичаї!
Тесля в дядька зремонтує
На ось стілечки,
А хазяйка приготує
Ще й горілочки…
Кожен...

І то ж бувають у людей
Таланти дивовижні.
Петро Патякало — так цей
Години, дні і тижні
Все буде говорити вам
Про доблесть і про ваду.
І вір не вір його словам,
А збреше...