Вірші

Я відкидаю неминучість
І тим порадникам скажу:
А що, як творчість — це рішучість
Перенестись через межу?

День ідейного краму
Новин, крові і хмар
Дай телеграму,
Газетяре!

Захвати, пориви й вигуки.
Декларації, наради.
Смішні комічні крики
І настрій радий.

Преклоніть,...

Муравличок побіг в ліс,
Ягідку приніс.
Та подумав: “Не з'їм сам,
А вділю й братам”.

– Скоро, братики, ходіть
На смачний обід!
Брати кажуть: – Не з'їмо,
Матусі...

Довкола, довкола, –
Не спочнем ні хвильки, –
Гонитися будем,
Як ті два мотильки.

Стежкою – між квіти,
На рясну травичку, –
Нам рум'яні ружі
Зацвітуть на...

Дзвінко роздайтеся, співи цікавії,
Линьте до Феї утіх, —
Палом Поета-Царя до Вірсавії
Весь я спалахнув на гріх.

Довго в повітрі, в рожевому мареві
Гімни лунали мої,...

Ти умри, співець, фізично
З замиранням струн твоїх,
Щоб божественно-велично
Дар високий твій затих.

Щоб свавільно одлетіло
З даром божим людське зло
І щоб тіло одкупило...

В споминах ніжних дивних ідилій
Привид чудовий ясно встає —
То пережите в юності милій
Щастя моє.

Чую, я чую давню розмову —
Ллється в повітрі тиха вона,
Капає, ллється...

Ох, ноче, ноче без луни і крику
без місяця і без зірниць,
я знов твою пустелю дику
полохаю із-під ялиць.

Шумлять гілляки таємничі бору,
аж сніг спадає на пеньки,
і в мене...

Везе в місто мужик сіно
Якось проти свята
Та й годує в капелюсі
Малі шпаченята…

Але їде пан багатий
До костьолу, знати,
Та вже в них натура, мабуть,
Щоб...

(3 польскої)

На Подолля з України
Зозуленька прилітала,
Прилітала і кувала —
Вона ж мене зчарувала.

Рветься серце до дівчини,
До дівчини з України,
Рветься серце,...

І то ж бувають у людей
Таланти дивовижні.
Петро Патякало — так цей
Години, дні і тижні
Все буде говорити вам
Про доблесть і про ваду.
І вір не вір його словам,
А збреше...

Як завше, дні повиті крепом.
В кімнаті ще зимові сни.
Здається, зовсім і не треба
Цієї пізньої весни.

Ви мовчите. Я п’ю безсило
Міцну отруту самоти.
Життя всі мрії...

Був сад, як на дитячому малюнку:
відсутність найпростіших перспектив,
і фарб аляпувата неохайність,
і обрію близька горизонталь.
Кора дерев напівзабуто пахла
фіялками і...

Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…
Часто в дитинстві здавалось — за річкою Овлур свистить.
Як тоді пахли під хатою рання настурція, м’ята!
Щиро здавалося — зірка із...

Ліси дрімучі, тихі, сумовиті,
Ставок з водою, ясною як шкло,
Хати курні, соломою покриті, —
То рідний край і ріднеє село.

Збіжжя кругом; блават синіє в житі,
А панський лан —...

Це тут були гроби моїх унуків,
де ми з тобою, мила, лежимо,
а я тобі — любовник молодий.

У синіх сумерках середньовіччя
коханій я показував траву:
вона росте з дітей моїх...

Нащо співать про тугу серця, —
Співали досить про любов…
Хай краще у музичнім скерцо
Зросте симфонія будов.

Любов у мріях не шукати,
Бо не знайти її. У світ,
У працю...

(Історична поема, присвячена пам’яти Т. Г. Шевченка)

Свивая, славню обаполье сего времене.
Слово о полку Ігоревім

І бистрокрилих орлів немає.
В....

(Історична поема, присвячена пам’яти Т. Г. Шевченка)

Свивая, славню обаполье сего времене.
Слово о полку Ігоревім

І бистрокрилих орлів немає.
В....

Скульпторові Теодозії Бриж

Сприймати світ всерйоз — твоя тяжка повинність
І лущити зерно з цупких його одеж,
Тож знову руш в заміс, в тягучу погодинність,
У святі самоти за...