Вірші

Цей день як день: без радості й печалі.
Лиш на калині облітає листя.
Та я осінньо про свій жаль не мовлю,
Щоби ніхто зі мною не журився.
Нема думкам спокійного причалу,
Є...

Поуз двір, де мила живе,
Я проїхав двічі,
Да не бачив голубоньки
Ні разу і в вічі.

Затьохкало серце в мене,
Як з двором зрівнявся.
Дуже бачиться хотілось,
І кінь...

Молю тебе, моя благая,
Моя ти, Музо, пресвятая,
Мене сірому не покинь!
Люби мене, як перш любила.
Нехай до самої могили
Мені да світить твій промінь.
З тобою серце...

Ти рано, рано, друже, встав,
Удосвіта збудив ти долю;
І рано, друже, розпочав
Вовік не оранеє поле.

Поглянь, щириця скрізь яка,
Яка тверда, як скаменіла;
Вовік тут ратая...

Не скаржись на власне довідане горе,
Що в жизні нести довелось;
Поглянь лиш на сльози — цілісіньке море
Їх по світу геть розлилось.

Куди не піткнешся — панують кайдани;
То де...

Сміло гляньмо долі в вічі;
Що дурити себе дальш?
Не буває життя двічі,
Не загоїть серця фальш.

Тут потрібні справжні ліки,
Їх свідомість нам дає:
Власні втіхи не навіки,...

Роби на других дні та ночі,
На хвилю праці не заспи;
А візьме сум, заплачуть очі —
У чарці горенько топи…

Поки останнього хабітку [1]
Не розметають глитаї,
Поки на вічнім...

Задзвеніли вечори і ранки
В березневій, весновійній млі…
У закрижаній прозорій шклянці
Незчисленні зорі зацвіли.

Я виходжу на дзвінке подвір’я,
Сад чорніє… О прийди,...

І
Плазують чорнії сумніви,
Розбийся ж, хмаро навісна!
Нехай цвіте весна,
нехай гуркочуть зливи,
нехай напружені тятиви
влучають в морок стріли-гніви!

Сумніви геть –...

Калинонька схилилася до подруги-тополеньки,
Шепочеться, і горнеться, і просить ласки й доленьки,
А та, струнка, здіймається,
І сяє, і всміхається,
І сонце вже стріча!
І ось її...

Я не можу дивитись байдуже на небо осіннє,
На захід рожевий,
На похилеє гілля журливого лісу,
На смуток холодний…
Бо здається мені то не осінь, а ти отак гинеш,
Блідий і...

Зелена рибальська оселя
На березі моря в степах.
Стою, посивілий, мов скеля, –
Солоний пилок на губах.
Я сміх свій у збудженім щасті
Ловлю у юнацькім рою.
Чужі – корабельні...

В садочку вітоньки гне буря, хиляє,
Листки рве так ніжні, слабі так, мов ти,
І квіти нещадно зриває;
При тобі-ж тут ненька чуває.
Спокійно засни.

В саді заливає дощ птиці...

У куточку, у садочку
Плаче баба снігова.
Зажурилась, похилилась,
Аж повисла голова.

Сонце гріє, баба мліє,
Давить бабу кожушок.
Та не скине, не покине
Впали пальці у...

Рви ромашки і левкої,
Рви квітки мої в саду;
Я зроблю тобі настої,
Де всі чари розведу.

Я навіку силу-вроду
Тим настоєм збережу;
Ласки сонця, фарби сходу
В кожнім...

В далеч од Неньки
Ручки тоненькі
Хлопчик Малий простяга;

В погляді яснім,
В сяйві прекраснім
Світить віра і снага

Геній могутній,
Страдник майбутній
Стане жертвою...

Згинув шляхтич Суходольський,
Вже в костьолі тіло,
І з-під небка ксьондз навколо
Поглядає сміло.

Далі мову зачинає,
Тільки не по-польськи,
Зачинає по-латині:
«Ubi...

Малому дні, як тижні,
Дозрілому, як дні,
А як швидкі години
Старенькому мені.

“В погоню, в погоню за ним!
Гляньте — тіка в далині!”
Дивуються трави: “За ким?!”
“Вітер!” — Кричать ясені.
Береза: “Ой, коси порвав!”
Липа: “І груди роздер!”
Хвилюється...

Отці духовні благодати повні,
А цивільні люди злобні і гріховні.
Так воно, так воно,
Так воно!

Отці духовні Бога величають,
А цивільні люди з чортом накладають.
Так воно,...