Вірші

Сумно і темряво. В вікна заплакані
Лізе холодний туман;
Хмарою линуть галки перелякані;
В санках біжить якийсь пан.

В хутрі ведмежому тепло вельможному;
Огир басує...

Знає весь «Райкудкудак»,
Дуже добре знає:
їхній зав Панас Мудрак
Випить полюбляє.

Був недавно ювілей
В цім «Райкудкудаці».
Скільки там було людей,
Вславлених у...

Нам гулять, звичайно, ніколи,
в школі все для нас цікаве.
Але скоро вже канікули —
нас нові чекають справи.

Жовтень каже: — Дощ я висію
й чисте небо вам готове!
Ми ж на...

На декаду в Ташкент з України
прилетіли і старші майстри,
і з молодшої їхньої зміни
два поети: обидва — Дмитри.

Заповняють картки в готелі,
аж підходить дівча:— Я — Зухра, —...

Уже сніги розтанули, і серце
Прокинулось — печальне і сумне.
В неволі час невидимо несеться,
Як вітер, з ніг збиваючи мене.

Воно й не дивно — каторжне знущання
Й неситий голод...

Я ваяю не з воску,
а з міді й каменю.
Г. Сковорода

Крізь легкий дим хмільного ладану
Знов бачу синяву ясну,
І далину, ланами латану,
І несподівану весну.

Здавалось,...

Homme libre, toujours tu cheritas la mer!
La mer est ton miroir…
Ш. Бодлер

1
Сховалась за хвилястий виднокруг
Земна сучасність з гуркотом і чадом
І от, стихіє, подих твій...

Лани й чужі жнива. І краєвиди,
Мов з шкільного підручника, чужі…

Ти пам’ятаєш образ тьмянновидий
Марії: серце й навкруги ножі?

І кожен порух прорізає лезом,
І кожен біль...

Буває мить — хтось вимовить ім’я
(А тиша ще шумить безмежним морем).
Ніхто не гляне і не заговорить,
Лише діткне плеча.

І раптом я
Відчую — хто, відчую і побачу:
То Ангел...

Відчинилися небесні шлюзи,
День і ніч дрібонький дощ паде.
Жде листок останній на галузі,
Поки вітер його відорве.

Жде листок останній і з тривоги
Безнастанно на вітці...

Вона зійшла до моря. Хто вона —
Навіть самій їй байдуже віднині…
…Хіба ж не всі ми – єдності луна
В скороминущій і пустій відміні?

Лінивий рух, — і ось під ноги ліг
Прозорий...

За народними мотивами

Через луг, через горбок
На ланок іде цапок.
Спіє гречка на ланку —
Серце радує цапку.
Гречку викосив цапок,
Склав з дітками у стіжок.
Молотив і...

Пошлю очам твоїм дрімоту,
лишу цілунок на устах,
я сам нестиму ніч, скорботу
і все, що народилось в снах.

Я ніжно покладу на чóло
твоє і сум, і теплий сміх.
Тим часом...

В собі ти знищив рожі кущ дощенту.
Ти вже не є — метелики, нашпилені на плюш.

Душа твоя — паперу білий аркуш,
уважно складений між сторінками
твого ніколи не прочитаного...

Ця любов, наче овочі цінні.
Дозрілі, пізні.
Наче ніч, що вібрує в осінній,
в останній пісні.

Цю любов я із вересня виніс
за вдачу птичу
і за очі, що шепотом синім...

Колись я заснув, бо втомився,
І сон мені дивний приснився:
Дитиною бігаю в чистім дворі,
А двір наш веселий і мовби врядився.
Той двір, де у вишнях вітрець, було, грався
У...

Фотоплівку ввечері татусь
Проявляв і скарживсь на невдачу:
— Що за чудасія! Знов чомусь
Жодного зображення не бачу.

— Не дивуйтесь, тату,— відказав
Гриць малий, що грався...

Був похорон. Були промови.
Був холод склеплених повік.
В труні без мови і обмови
Лежав відомий чоловік.

На марах ще сосновий човен
Чекав підземної плавби —
На дні таємних...

Хата у серці світитися мусить,
Погідною бути при всякій погоді.
Стоять Парфенони солом’яно-русі,
Синькою вмиті, джерельноводі.

Мами мої чисті в мелодіях кропу,
В мелодіях...

Хижий вихор тне ножами,
Хиже сонце тяжко спить,
Сон виткими віражами
В міражі мої летить.

Мерехтять вони — облесні,
Чесним намірам чужі,
Безсловесні, безтілесні,...