Вірші

Ой сердитий, ой сердитий —
Походжає, як борець,
Всіх на світі хоче бити…
То заходить за хлівець,
То по стежці крильми поре
Недалеко до біди.
Гей, тікайте — буде горе,
Всі...

У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!

Лебеді не падали – летіли.
В лебедів стріляли чужаки.
Лебедину хату у неділю
Обняли вогненні язики –
І вона знялася в синє небо,
Роздобувши крила з-під землі.
В чорній...

(Казка)

У Ясика-Карасика
Був собі кіт:
Не Мурлика,
Не Воркіт,
Не в чоботях —
Без чобіт…
Був сивенький кіт,
Кіт Хвостун,
Кіт-хвастун.

Невеличкий сам на...

Сад весною знов ожив.
Як тут не радіти?
Скільки яблук, груш і слив
Буде цього літа!

Незабаром треба нам
Гусінь обібрати,
Бо і лист, і цвіт вона
Може...

Мала
З села
Вола
Вела.
В село
Віл
Малу
Вів.

Гей, вітри, —
Атакують селянські хати,
Вимітають з дороги пил.
Так щодня – волохаті
До сонця встають стовпи…
Піщугою припали ниви,
Піщугою покрив самум…
З молитвами...

Незмінно жду прибою в час вечірній,
Або щоб місяць,
плеканий в теплі,
З тонким уривком хмари на чолі,
Замислено різьбив сади нагірні.

Та в далині зосталось миле...

Сільська співачка — баба Катерина,
Стара, як тінь од висохлих років.
Якщо весілля, входини, хрестини,
Без неї не освятяться горшки.

Якої вам? Веселої? Сумної?
Цю не потягнем,...

У нас, без просвітку убогих,
Аудиторія співців —
Ляше ряди четвероногих
Ошестиножених стільців.

На дерев’янім — дерев’яне,
Від початку і до кінця;
І тільки де-не-де...

Та се ж грудка з небесних зірок!
І насправді образилась ти?
Се просохне… І се ж — серебро!
Дай я витру тобі, ходи…

Білі зірки падають з неба,
Зірки з неба — під ноги...

Ще в горах Болдиних крізь сон
Дрімають келії чернечі,
Дзвіниці Троїцької плечі
Орнаментують злами грон.
І тиша сіється снігами,
В ярах навколюшки стає,
І навшпиньках іде за...

Щоранку з хлоп’ятами Шарик
До школи ходив – не лінився.
Дає йому Толя букварик:
Чи ти хоч читати навчився?
А пес тільки кліпає оком,
Розгублено зирка довкола.
Виходить,...

Джура цупить козака
За червоні шаровари
(Бо давав він хропака):
— Ой, біда! Ідуть татари!

Той прочунявся й пита:
— А багато, джуро, чуєш?
— Кажуть, що не менше ста!
—...

Зависока трава –
вища дерева
трава.

А моїй матусі
по коси русі
трава.

А мені до личка –
я ж невеличка,
а мені до личка
трава.

Люлі, люлі в траві...

Замру у тривозі:
На заході мої скарби розрито.
По дорозі
Трубить сірими барвами вітер.

Небо нагинається до обрію,
Капає цілунками з синіх губ.
Шелестить моя тривога...

Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.

І шумлять ліси вже тихше,
сон малі квітки колише.

Спіть, мої дзвіночки сині,
дикі рожі в полонині!

Не шуміть,...

Вузюсінька, мов стрічка, а не річка,
Полощешся, не плещешся, скоріш…
Дніпрова донько, посестро потічка,
Приплинь на хвильку хвилею у вірш!

І знов біжи, бо що ж тобі...

Усе – і небо, і трава
святі для нього, пілігрима,
а ще як в Спілці є права –
хоч в Рим рушай, хоч далі Рима!
Оте римуй,
те не римуй,
нехай саме римується,
оте...

1

У нас в кімнаті на ялинці
блищать прикраси золоті.
А на годиннику на стінці
немов спинились стрілки ті!

Як ждеш чогось — немов навмисно
завжди повільно час іде....