Вірші

Спливе іще одна зима,
А там і смерть не за горою.
Був цілий рід —
І вже нема.
Лишились тільки ми з сестрою.

Іване, де ти є тепер —
Величний, наче бог поганський?

Під...

I
Де правда — Бог чи той живий потік,
Який засіяв землю чудесами?..
Тобі належить витратити вік,
Щоб мовити просвітлено: те ж саме!

Чи в назвах справа?..
Вічну...

Які ж ви смішні, їй-богу,
Із вашими орденами!
Чи хтось опромінить дорогу
Ліврейними галунами?

Чи зможе безликий чиновник
Талант начепити на груди?..
Ту славу, як вутлий...

На білому снігу дуби на диво чорні.
Поміж дубів стоїть давно забутий дот.
Бійниці розвелись, мов щелепи потворні,
Мов пащі викопних, погорблених істот.

Давно уже сюди ніхто не...

У тому селі дзвіниця, як вежа у Пізі,
кланяється дрантивою головою могилам.
Яким дивом стоїть вона, чи не ниткою бабиліта,
срібною павутиною віри затрималася?

Вдячні громадяни о....

На радість на матусину
з обіднього стола
згортає всі окрушини
Мартусенька мала.

— Що робиш з ними, донечко,
куди діваєш їх?
— Виношу за віконечко
для друзів для...

Кам’яниста, квадратова,
у саміській середині,
площа Ринок — серце Львова
з давніх-давен і понині.

Вулички біжать від неї
на усі чотири боки…
Є тут статуї, музеї,
серед...

Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав.
Газон алей і голе жовтоглиння,
І в поводі прозорого каміння
Зелені луки — як розлогий став.

Ніколи так жадібно не вбирав
Я красоти весняного...

Ти — Іванко, я — Тарас,
Біг вовчище на нас.
З півдороги повернув —
Щось у лісі забув.

Чи ватагу? Чи відвагу?..
Може, бачить, що з двома
Дуже важко воювати,
Як...

Як вибродить вино
і визріє бажання мати дах,
я, не розчулившись, прийму
твої запросини весільні.
Бурульки тоншають і дзвонами падуть…
Прийду, прийду,
розбрунена, як...

Яке ж моє терпіння несусвітнє,
Які ж у мене жили надміцні,
Якщо мерзенне рабство многолітнє
Не розбудило спротиву в мені!
Молюсь, як не молився ще одвіку,
На тих, кого...

Ось тут я стою перед вами –
Навік безпартійний, земний,
З прямими думками й словами,
Такий, як завжди, Низовий.
Таким і зостанусь довіку,
Допоки й піду в небуття…
Хай кажуть:...

не піддавайся смутку і гризоті
в самотині себе не хорони
в оглухлих стінах вистиглої плоті
в марноті не зігріти відчини
окуті двері навстіж не додушуй
душі живої янголи у...

Наталю, я не смію, я мовчу
І знаю, що ніколи не посмію
Затеплити інтимності свічу
З тобою наодинці. Розумію:
Ти не така, як деякі. Не та,
Що падає в обійми легковажно,...

Все почалося в Ірпені
І там скінчилось,
До дня нового
Навесні
Не доточилось,
Лиш стало словом у рядку
Й рядком у вірші…
Тебе ж,
Розчулену таку,
Ніколи...

За келихом вина
Згадав про тебе
І про свою вину перед тобою…
Підніс до вуст –
А в келиху сріблиться
Твоя солона і гірка сльоза.

Яка мізерія: мене
Заочно обплювали!

Мене і ця рахуба обмине,
Як досі всі рахуби обминали.
Заочно втруся,
Вмиюся в росі,
В траві сховавшись,
Тихо помолюся
На Божий...

Не цурайся свої мови,
Бо вона бриніла,
Над колискою твоєю
Бо вона дзвеніла,
Коли горда Україна
Проти ляха встала
У руках У Наливайка
Шаблею блищала.
Роздирали...

Не бійся осені. Вона
приходить вчасно.
Налий собі блаженного вина
і пий непоспіхом – до дна,
до істини: все буде ясно
і зрозуміло…
Прийде Покрова –
і зачитає всі твої...

1
Кортес і Пісарро – конкістадори,
Бандити…
А Єрмак у нас – герой!
Щоб сидьма не нажити геморой,
Він мужньо подолав Уральські гори;
П’яніючи від гуркоту і диму
І цокоту...