Вірші

Мав човна і дачу, і авто,
Жив би вічно й лиха він не відав,
Та не виніс, як у спортлото
Виграв
три карбованці
сусіда!

— Чого це так, кумасю,
Засумували ви?
— Та діти все, Парасю,
Не йдуть із голови.

Я сльози ллю рікою:
Така мені напасть.
— Що-небудь із дочкою?
— Та з нею все...

«Історія цього нам не простить…»
«Історія цього нам не пробачить…»
Ще трохи – і оратор закипить,
Хвилина ще – і він уже заплаче.

Отак, бува, людину понесе –
Осліпне від пихи...

Заночував у липі вітер
І ледве ранок не проспав.
Гойднув спросоння верхні віти
І на траву легенько впав.

Потерся об вишневу гілку,
Гайнув, як хлопчик, у бузок,
Торкнув...

І дзвенить
золоте цебро,
і стремить
золотий Дніпро.
І однаково сонце б’є
у чужі серця
і моє.
І страшенно багато підстав
написати
всім
листа
про...

Повниться море дзвоном бинд…
– Хлопці!
– Вітрила на фордевінд!
– Носа на хвилю!
– Держи горцєй!…
– Не доведи господь гостей!…
Море – не море, – регіт банд…
Повно в...

А я хлопець молодий,
не зважаю на людий,
на хвалу їх, на їх сміх —
не кермуюсь судом їх.

Мій закон — то розум мій,
розум, серце і настрій;
а чим тішусь-дорожу —
вийди...

Відбилась малою від рідної скелі
І гналась все далі та далі — світами.
І змірила оком безкраї пустелі,
Та впала на хвилі — сумна, до нестями.
Хотіла вертати, та змучені...

Не ходіте вовік по моїх ви стопах.
В нас немає законів. Лиш вервечка оказій.
Я світами пропах. Але я не запах
Ані кров’ю америк, ні європ, ані азій.
Мене звали жінки на діла, що не...

Над горою над Батневою — ніч,
над горою над Батневою — сон.
Найчистіший в світі перший сніг,
наче мармуровий Аполлон,
між землею й небом напина
срібляні тятиви лір...

Стоїть собі годинник
на столику у нас,
години та хвилини
відстукує весь час.
Його блискучі стрілки
не спиняться ніяк,
і завжди чути...

Ой, не підводиться рука
Узяти пензля і палітру.
Душа у піжмурках блука
І прислухається до вітру.

О вітре, вітре з України,
Що ти там бачиш, розкажи;
Чи не зустрів мою...

По сніжних кручах і заметах,
де вітер гір беріз сильвети
сріблястим порохом заніс,
іде наш рідний Діоніс.

За ним веселий натовп лине,
і креслить тирс його ялинний
зигзаги...

І
Краю не буде неволі;
Душу знесилили болі;
Годі шукати просвітку…
Слізоньки ллються дрібні:
Крапельку власної долі,
Власного щастя крихітку…
Просять дурні.

Лихо,...

Золото, золото, вславлене по світу!
Все продаси ти, все купиш без розпиту.
Добре тому, хто гребе тебе жменею;
Важко без тебе — з пустою кишенею.
Хлопцям ти втіху даєш, а на...

Надворі лютує стужа…
Дайте дух перевести:
Старе тіло щось нездужа,
До воріт не добрести.

Поневолі в самотині,
Не виходячи, сиджу
Та в нетопленій хатині
Мерзну, гибію,...

До свого горя зачини дверці,
Бо, коли сльози поллються в тебе,
Защемлять рани на хворім серці,
Кожен згадає тільки про себе.

Не шукай в світі ніде розваги,
Бо хто простягне...

Я оце так гірко на душі почувся,
Так важким занадто ізробився гніт, –
Від надій гарячих мовби одхитнувся,
Від надій на вільний, на широкий світ.

День — не день, а тяжкий прокид...

Пада сніг, степи вкриває;
Хуга б’є в моє вікно;
Серце в грудях заниває,
Що однісіньке-одно.

Справді ж так? А мрії ясні;
Шлях до світлої мети;
А чаруючі, прекрасні,...

Востаннє груди покладу
На трави шовково-зелені,
Не буду слухать синій сум
Залитих золотом кленів.

В них радощі мої згубив.
Гойдає вітер віти…
За що тебе я полюбив...