Звичайні
До моїх пісень
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Ви, пісні мої короткі,
Будьте свідками утіх, —
Відійшли, мов сни солодкі,
Дні веселощів моїх.
Проведу я в путь кохану
І забуду вас, пісні.
Я співати перестану
Й
Творчість — то забава днів
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Творчість — то забава днів.
Тільки не сваріть.
Майте спокій! Хай вам гнів
в серці не скипить.
Був би скромний я тоді
і не менш за вас,
не збавляв би у біді
свій
У глупу ніч я спав
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
У глупу ніч я спав. Лише не спало
любов’ю повне серце, мов за дня,
а день настав — мов ніч мене опала,
бо що мені тепер з його дання?
Вона невдячна — всі мої турботи
були про
Ти в міріядах можеш форм укритись
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Ти в міріядах можеш форм укритись —
Всенайлюбіша, впізнаю тебе;
Незримою ти можеш потаїтись —
I всеприявну вчую я тебе.
I в кипариса юнім, чистім рості,
Всекраснозросла,
Не сягнуть твоєї вроди
- Автор: Джордж Байрон
Не сягнуть твоєї вроди
Діві ні одній.
Ніби музика, над води
Лине голос твій.
На ті звуки ніжні, милі
Океан стиха в безсиллі,
Опадають сонні хвилі,
Спить і
Лишень одслоняться світи
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Лишень одслоняться світи —
аж вільгістю війне.
Яка ж, природо, славна ти,
як вабиш ти мене!
Хлюпоче хвиля за веслом,
розгойдує човна,
і оступає нас кругом
гірська
Дайте тільки на коня я скочу
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Дайте тільки на коня я скочу —
ані ваших юрт, ні хиж не хочу!
Радо мчу в безмежному просторі,
а над фескою моєю — зорі.
_________
Він зорі висіяв молоді,
щоб радісно
Лугова троянда
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Кущ троянди в лузі цвів,
шарлатові квіти,
і мов ранок паленів,
хлопчик враз його уздрів
і — до нього бігти.
О трояндо лугова,
шарлатовий цвіте!
Хлопчик: я тебе
...Границі людства
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Коли споконвічний
Святий Отець
В спокої руки
З розкочених хмар
Благословенство перунів
Сіє на землю, –
Я цілую останній
Край одіння його
I трепет дитинний
Чую в
Саме сонечко сідало
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Саме сонечко сідало,
я від лісу брала вбік.
Раптом флейта заспівала
чую духом: лісовик!
О ля-ля!
Зразу знадив і приголубив,
цілував і милував.
Я просила: грай же,
Гори й доли на світанні
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Гори й доли на світанні
мерехтять, імлою криті,
і жаданого чекання
квітів келихи налиті.
Не вістуючи погоди,
піднебессям плинуть хмари,
вітер зірветься зі сходу,
Розстання
- Автор: Джордж Байрон
Те скорбне розстання
На довгі літа,
Останні зітхання
І холодність та,
Безслізна розлука,
Цілунки сумні
Сьогоднішню муку
Віщали мені.
Ті роси до світу,—
Ті
То шугне аж на долину
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
То шугне аж на долину,
то над горами двома,
дзвінкокрила, їй ні спину,
ані спокою нема.
І невтримного жадання
рада й радість — ніби тінь,
адже прагнеш ти кохання,
а
Пані, що це ти шепочеш
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Пані, що це ти шепочеш,
ледь ворушачи устами,
ніжно й мило так вино
п’ють маленькими ковтками.
Чи уста свої ти хочеш
злити з іншими водно?
— Дуже хочу
...Пам’ятай мене
- Автор: Джордж Байрон
Моя самотня душа мовчки плаче,
крім випадків, коли моє серце
об’єднані з твоїми в небесному союзі
взаємного зітхання та взаємної любові.
Це полум’я моєї душі, як полярне
...Квітень
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Очі, раду мені дайте,
щось кажіть мені чудове,
і приємне і святкове
і так само запитайте.
І мене проймає віра:
за цією яснотою —
ніжне серце й правда щира —
все, що
Мудрим — слово це величне
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Мудрим — слово це величне.
Натовп нагле став би кпити.
Славлю все живе, що вічно
прагне в полум’ї згоріти.
В ніч кохання пожадану,
де, зачатий, зачинаєш,
як мигоче
До жінки
- Автор: Джордж Байрон
До жінки, що запитала, чому я весною покидаю Англію
Як грішник, вигнаний із раю,
Безсилий втрачене вернуть,
Дивився, сповнений одчаю,
На суджену тернисту путь;
А
...Як заквітнуть виногрона
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Як заквітнуть виногрона,
хміль по кадубах заграє,
як троянди всі в бутонах —
що зі мною — не збагну.
Очі в мене слізьми повні,
щось бо є, чогось немає,
а жаління
Пісня для Луддитів
- Автор: Джордж Байрон
Як дешево хлопці за морем собі
Кров’ю добилися волі і права, —
Так ми не дамось ганьбі:
Воля чи смерть в боротьбі!
Геть королів! Тільки Луддові слава!
Коли натчемо полотна
...Сторінка 5 із 626
Чудовий! Коли поруч.....