Звичайні
Ти й красуня, й господиня
- Автор: Генріх Гейне
Ти й красуня, й господиня
Над усім добром своїм.
Льох і стайня в тебе добрі,
Маєш добре поле й дім.
У садку твоїм политі
І стежки, і квітники.
Околіт і той вживаєш:
Час, милий друже, час…
- Автор: Олександр Пушкін
Час, милий друже, час! душа спокою просить
Летять за днями дні, і кожна мить відносить
Частинками буття,— а ми усе ждемо,
Що завтра житимем, та мить — і помремо.
На світі щастя де?
Колись ми з дівчиною двоє кохалась
- Автор: Генріх Гейне
Колись ми з дівчиною двоє кохалась,
Одначе поводились завжди гаразд;
Не раз “в чоловіка та жінку” ми грались, –
Ні сварки у нас не було, ні образ.
Ми з нею удвох жартували,
Сапфірової синизни
- Автор: Генріх Гейне
Сапфірової синизни
Твої глибокі очі.
Щасливець той, кому вони
Всміхаються охоче.
А серце в тебе — той алмаз,
Що гранями яскріє.
Щасливець, з ким воно весь час
Горить
На островах Бергамутах
- Автор: Ян Бжехва
На островах, на Бергамутах,
Є сто котів, у капці взутих.
І хтось там бачив, як осла
Мурашка на собі несла.
Там яблука ростуть на дубі
І кожне — в соболевій шубі.
А
Дар порожній, випадковий…
- Автор: Олександр Пушкін
Дар порожній, випадковий,
Нащо ти, життя, мені?
Нащо доля у закови
Узяла найкращі дні?
Хто з таємною злобою
З небуття мене позвав,
Душу виповнив жагою,
Розум сумнівом
Делібаш (переклад О. Грязнова)
- Автор: Олександр Пушкін
Перестрілка між горбами;
Бачить табір їх і наш:
На горі над козаками
Клеїть дурня делібаш.
Стережись, зухвальче, лави!
Не з’їжджай по схилу вниз,
Бо тоді кінець
Десята заповідь
- Автор: Олександр Пушкін
Добра чужого не бажать
Мені наказуєш ти, боже;
Отож чиню я все, як гоже,
Та як жагою керувать?
Я друга скривдить не бажаю,
Не хочу я його села,
Не треба і його вола,
На
Елегія (переклад О. Грязнова)
- Автор: Олександр Пушкін
Безумних літ нестримані дозвілля
Замучили мене, немов похмілля.
Та, як вино, минулих днів печаль
В душі усе міцнішає, на жаль.
Мій шлях сумний. Віщує труд і горе
Майбутнього
До ***
- Автор: Олександр Пушкін
Ні, не питай, чому тужлива дума
Серед забав оповива мене,
Чому мій зір блукає, повен суму
Чому життя не надить чарівне.
Та й не питай, чому навік душею
Я розлюбив веселість і
Перед гробницею стою…
- Автор: Олександр Пушкін
Перед гробницею стою,
Склонивши голову свою…
Все спить навкруг; лише лампади
Блищать у пітьмі золоті,
Стовпів осяявши громади
І давні прапори святі.
Під ними спить
...Отці пустинники і жони непорочні…
- Автор: Олександр Пушкін
Отці пустинники і жони непорочні,
Щоб серцем залітать у селища заочні,
Щоб покріплять його і гамувати кров,
Зложили господу багато молитов.
Та ні одна із них мене так не
Осінь
- Автор: Олександр Пушкін
(Уривок)
Днів пізніх осені не вміють шанувати,
Та дуже їх люблю я, читачі мої,
За тиху їх красу і за непишні шати.
Дитина так мала, занедбана в сім’ї,
Мене приваблює. Одверто
Обвал
- Автор: Олександр Пушкін
Б’ючи похмурим скелям в бік,
Шумить і піниться потік;
Орлів у небі чути крик,
Зітхає бір,
І укриває вічний сніг
Вершини гір.
Звідтіль зірвався раз обвал
І покотився
Час, милий друже, час!.. (переклад О. Грязнова)
- Автор: Олександр Пушкін
Час, милий друже, час! душа спочину просить –
Летять за днями дні, і кожна мить відносить
По часточці буття, а ми усе ждемо
Житейських радощів… І раптом помремо.
Хай щастя нам
Поетові
- Автор: Олександр Пушкін
Поете, не зважай на лестощі народу!
Хвалінь і захвату мине хвилинний шум,
Почуєш блазня суд і черні дикий глум,
Але байдуже стрінь той вихор і негоду.
Ти — цар. Шануй свою
...Про шал кохання снив я в давнину
- Автор: Генріх Гейне
Про шал кохання снив я в давнину,
Про ніжні квіти й кучері чудові,
Про поцілунки при гіркій розмові
І дум смутних мелодію смутну.
Давно зів’яли мрії, й разом з ними
Найкращих
Якось був я в чулім настрою
- Автор: Генріх Гейне
Якось був я в чулім настрою,
Зійшов на шпилечок, там став.
“Ох, чом я не пташка маленька!”
Раз по раз я тяжко зітхав.
Чому я не ластівка прудка, –
Тоді б я, кохання
Багато з забутого часу
- Автор: Генріх Гейне
Багато з забутого часу
Картин з домовини встає, –
Я згадую, як близько тебе
Життя я провадив своє.
Блукав цілу нічку у мріях
По вулицях я самотний,
Зглядалися люди на
Я пережив свої бажання… (переклад О. Грязнова)
- Автор: Олександр Пушкін
Я пережив свої бажання,
Я розлюбив омани мрій.
Мені зостались лиш страждання,
Плоди несправджених надій.
Під бурями лихої долі
Зів’яв розквітлий мій вінець.
Живу самотній,
Сторінка 20 із 626
Чудовий! Коли поруч.....