Звичайні
Монахиня
- Автор: Богдан Бойчук
У чорний шовк
старанно загорнула груди
і спілість свого лона,
щоб перейти
холодно
крізь життя:
не знаючи,
ні болю родження,
ні сліз,
в яких
Матері
- Автор: Богдан Бойчук
I
Прив’ялий кущ бузка
і грудку глини.
Більш нічого.
За все:
за передертий крик
на ложі родження
і смерти,
за біль,
що омотав утробу,
за
Полум’я на снігу
- Автор: Юрко Пархоменко
Прокинулась Надійка,
А надворі все біле- біле
І пухнате як білий кролик.
Мама вдягла Надійку і вирядила.
Ой, як очі болять!
Білий,
Білий,
Білий
Увесь світ
Пісня жінки
- Автор: Богдан Бойчук
Як зливу слів, як бурю кіс,
ридання розпустила:
де гострий зір,
де сміх шорсткий,
де муж,
що я любила?
Він був, як вітер, як роса,
на босі ноги в
На балі бувших львівських студентів у Нью-Йорку
- Автор: Богдан Бойчук
1
Gaudeamus igitur,
juvenes dum sumus,
хоч їхні голови
покрила сивина,
хоч в кутиках очей
горить вчорашній день,
хоч їхні мрії
зниділи
у гуркоті
пилюг і
Старість
- Автор: Богдан Бойчук
Так мало споминів,
замало, щоб забути…
так тяжко бачити
в пустій кімнаті,
так тяжко йти
крізь двері, що ведуть
в пусту кімнату;
моїми
...Селянин
- Автор: Богдан Бойчук
Ішов ріллею.
Срібна голова
звисала між плечима.
Обличчя
боронами зрите,
і борозни в ногах.
Ішов.
У жмені репаній
останній клаптик неба,
у серці
грудка
А там, ген…
- Автор: Юрко Пархоменко
А там, ген,
Під ворітьми
В старого різб’яра,
Із дерева нарізані,
Оздоблені чарки.
Усякі:
Малі, великі і середні,
Товсті, тонкі й пузаті,
Зелені, сині і червоні
Чорний триптих
- Автор: Богдан Бойчук
Мужчини і жікни
з більмом блукання
на очах
приходять і шукають
у моїх рядках
шляхів для їхнього
життя.
Мужчини
що відкривають рани,
замість уст,
що в
Що пані просять за це лахміття…
- Автор: Юрко Пархоменко
Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
– Що пані просять за це лахміття?
Сором вам, пане, так казати,
То кожушок є люкс!
А чому він тєжкий, як та
Дивися в обличчя мертвих поетів
- Автор: Богдан Бойчук
Де витикаються вилиці
де западаються ями очиць
дивися в порожні роти
де вапніють на яснах слова
дивись в черепи
де булькочуть застиглі води
дивися в обличчя поетів
бо
А на парканах сірих - килими…
- Автор: Юрко Пархоменко
Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
А на парканах сірих – килими!
Пожежа на парканах!
Пеньки втемнілі
Біля станків усохлих килимарниць
Сіяють
Навстріч потокові…
- Автор: Юрко Пархоменко
Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
Навстріч потокові,
Загрозливі зигзаги виробляючи,
Ривками рухався
Непоказний і сірий, наче шпак,
Поважний і старий інтелігент…
- Автор: Юрко Пархоменко
Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
Поважний і старий інтелігент
Пішов
У довжелезному ( ще за Польщі)
Картатому пальті.
Він капелюха піднімав
Пізня весна
- Автор: Богдан Бойчук
У вісімдесятім році
весна пізнилася у Джорджії,
не могла зазеленити
краєвиди,
ні вразити неспокоєм
душу.
Лише на голім дереві,
яке я оминав, проходячи
вилазило з
Вуйко та вуйна уперто женуть…
- Автор: Юрко Пархоменко
Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
Вуйко та вуйна уперто женуть
Гладющу свиню по центральному плацу.
Плац білий.
Свиня біла.
А п’ятачок, як
Косівський базар
- Автор: Юрко Пархоменко
Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
Етюд
Відсунув штору – серце тьохнуло:
На травах,
Ще на зелених травах!
Перший сніг.
В колодязя на
Фото з синами
- Автор: Богдан Бойчук
Стою у невиразній позі
між двома високими синами,
наче втиснений у землю,
мов відсунений на крок
в минуле.
Безліч літ,
непроханих, чужих,
з якими я минався,
Понад Дніпро гуде метро
- Автор: Іван Малкович
Понад Дніпро гуде метро,
і рибоньці не спиться.
І журиться старий Дніпро,
і сон Дніпрові сниться,
що є у водах дивна Січ,
де рибки
шабельками
видзвонюють як день, так
Вісім
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Коли уяву сколихнуть її уста,
розійдуться по тілі
жагою пестощів, жаданням губ;
коли цілунками наділить
закутає дівочим чаром,
лагідним
Сторінка 613 із 626
Чудовий! Коли поруч.....