Звичайні
Над руїнами
- Автор: Володимир Самійленко
I
О, плачте, ви, хто сльози ма в очах,
О, плачте над руїнами святині!
Нехай побачу я ще в тих сльозах,
Що в вас душа ще досі не в руїні.
Але ні краплі сліз в очах ясних!
...Найдорожча перлина
- Автор: Володимир Самійленко
Бачив я усякі перли
І коштовні самоцвіти,
Але єсть одна перлина,
Що з усіх найкраща в світі.
Купувать її не можна
Або нею торгувати;
її часто мають бідні
І частіше,
Не вмре поезія
- Автор: Володимир Самійленко
Не вмре поезія, не згине творчість духа,
Поки жива земля, поки на ній живуть,
Поки природи глас людина серцем слуха, —
Клопоти крамарські її ще не заб’ють.
Не вмре поезія, поки
...Невдячний кінь
- Автор: Володимир Самійленко
Хто в воза Коней запряга,
То гречно їх не просить.
Та добрий пан сказав, що вже
Того порядку досить.
І, загнуздавши раз коня,
Він став питати в його:
— Чи вас у корінь
Непевність
- Автор: Володимир Самійленко
Якби знати, що треба жить,
І сподіватись, і бажати,
То жив би так, щоб кожну мить
Для цілі одної віддати,
Щоб і хвилини не згубить, —
Якби знаття, що треба жить!
Якби
...Посвята
- Автор: Володимир Самійленко
Зінаїді Р-ській
Дівчино! дізнатись була ти цікава,
Чи дуже люблю я природу.
Дівчино! природа — то тільки оправа
На образ, ясну твою вроду.
Байдуже, якії в картині
Свобода
- Автор: Володимир Самійленко
Як ми ждали її, віковічні раби,
Як бажали, знесилені в час боротьби,
Щоб хоч промінь один серед темної ночі
Засвітив нам у змучені очі.
О прийди, — ми казали, — богине
...Слова і думки
- Автор: Володимир Самійленко
Ми бажаєм волю дати
Всім народам і народцям.
(Краще б дулю, а не волю
Дати нашим інородцям).
Отже, в нас усі народи
Будуть рівними братами.
(Можна легко їх і
Сміливий чоловік
- Автор: Володимир Самійленко
Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого;
За правду битися готов я до загину
З-за тину.
Недавно я почав писать у всі газети
Памфлети.
Я лаю сміло в них, не жалуючи
Україна
- Автор: Володимир Самійленко
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливій й злій годині
Ми для неї живемо,
На Вкраїні для Вкраїни
Будем жити й
Забула внучка в баби черевички
- Автор: Станіслав Чернілевський
Забула внучка в баби черевички…
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя на бензовозі –
І курява вляглась після
Теплота родинного інтиму
- Автор: Станіслав Чернілевський
Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив’язала до небес.
Весело і з ляском серед печі
Полум’я гуляє по
Нахлине злива
- Автор: Станіслав Чернілевський
Нахлине злива. Перемочить
І валуни на шлях знесе.
Усе живе перетолочить
І позамулює усе.
Повалить картоплі в городах,
Заллє півони і щавлі.
Але, немов останній
За перевалом болів і досад
- Автор: Станіслав Чернілевський
За перевалом болів і досад,
За рядом зрад, що тяли серце чуле,
Не треба повертатися назад,
Не треба озиратись на минуле.
Нехай стоїть, як дальній ожеред,
Ховаючи самообмани
В повечір’я вичахне тріща вся
- Автор: Станіслав Чернілевський
В повечір’я вичахне тріща вся.
Свист, і рев, і шваркота громів.
Ти прощався, сину.
Ти прощався…
Ти прощався!
Я не зрозумів.
Бліндажеве видиво в планшеті
Розмивалось в
Де зараз ви, кати мого народу” (за Симоненко)
- Автор: Станіслав Чернілевський
Ви зараз скрізь, кати мого народу, —
грабіжники, убивці, шахраї.
Ви ошукали дерево, і воду,
і степ, і землю з надрами її.
Ви обібрали душі нелукаві,
нехитромовні, з прив’язом
Ані знаджень медово-прочовгих
- Автор: Станіслав Чернілевський
Ані знаджень медово-прочовгих,
ані скрегіт, чи шепіт, чи рев.
Тільки музика стовбурів довгих,
тільки велич завмерлих дерев.
Пташка кличе, струмок цвірлікоче,
мох ряденцем
В нас не буде весілля
- Автор: Станіслав Чернілевський
В нас не буде весілля. Ми в полі,
де стовпи і дерева, як віхи,
та вітри при питомій сваволі,
та стрижі без родинної стріхи.
Тонкобіжне життя мурашине
до країв хмарових не
Було, як шарпане сукно
- Автор: Станіслав Чернілевський
Було, як шарпане сукно,
крайнебо з вітром шерепівим.
Надвечір — сонце крізь вікно,
мов гострий шприц
з пташиним співом.
На відголоски шалини
послала тиша запинала.
Я
Всі ці дні, всі ці ночі, вогні
- Автор: Станіслав Чернілевський
Всі ці дні, всі ці ночі, вогні,
всі загибелі, вся непровинність, —
в глибині і тобі, і мені
тільки тест на чужинність.
З’ясувалось: не сестри й брати.
З’ясувалось: не слізне —
Сторінка 611 із 626
Чудовий! Коли поруч.....