Звичайні
Десять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Її рамена
забіліють у ніч,
немов щілина,
повиснуть на темній блясі,
щоб ти через ту щілину
в відсутність її пропихався.
2
її
...П’ятнадцять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Вона коханням вичерпає з тебе
останки почуття і ніжність,
щоб ти ціле життя тужив за нею,
щоб ти чекав на роздоріжжях.
2
ти розтратив
...Сім
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Прибуде з розпущеним голосом,
пригорне тебе, приголосить словами,
і будеш наївно розніжений,
будеш безтямний.
Прийде і закутає
...Чотирнадцять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Зітреш, цілуючи уста,
прилипне дотик їй до шкіри,
тоді без дотику впадеш
в зневіру.
Загусне віддих на губах,
затиснуть судороги кості,
Шістнадцять
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Любов у трьох часах”
1
Ти захлиснешся втомою,
впадеш в зелену тлінь
і не бажатимем любови,
не бажатимем її.
2
спека томить
вулиці
об голе тім’я
...Закорени слово
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Вложи
слово своє у душу,
щоби краплею прозорого алмазу
і рухалось площиною свідомости
й різьбило образ Твій.
Защепи
слово своє у серце,
щоб
Во утробу вселивийся приснедівственную
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Вселившийся в утробу жінки,
Ти приймав у себе
смертність,
відчував, як
з дня на день
штивніли в тілі
жили,
як проколювали шкіру
і вінцем
Ходяй на крилу ветряню
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Ступаєм вітру крилом,
перехиляєшся через
край світу, –
і пнуться до Тебе гори,
з-під них
прориваються води,
із них
тягнуть наживу дерева
і
Розрушил єси кресом
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Ти розрушив хрестом смерть, –
і воскресали блискавки
з утроб загробних,
розтинали світ
і просвітлювали
темні надра.
І ми садили
в межисвітніх
Рцім вси
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Скажімо всім:
щоб Богу бути чоловіком
треба розминатися з собою
поміж вічним і дочасним,
між порочною землею,
й непорочно-чистою
Возрадується язик мой
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Навчи мене:
як зсунути з обличчя
темряву,
що гладила і гріла,
як приємна притча
невидющим;
як здерти лишаї
непевности і сумніву
з душі
й
Превиспренная Твоя
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Розсипаєш над землею
тьму
і встановлюється ніч.
Звірі розсувають
хащі
і бредуть крізь темінь.
Підносиш понад видноколо
лик
і встановлюєш
Миготливий вогник
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Мушу ломити тіло своє
для Тебе,
щоб перевтілитись
в душу.
Мушу ломити кров свою
з Тобою,
щоби проглянути
по той бік
надії.
І доливати
...Плотію уснув
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Заснути плоттю – це
не відчувати,
як шепоти
голублять вухо,
як коса
струмує між грудьми,
як трепетом
тривожить стать.
Заснути плоттю –
...Заховай мене
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Заховай мене в рани
на Твоїх ногах,
щоб плоть моя
всякала тлінню
в дерево хреста.
Заховай мене в рани
на руках,
щоб вітер з надсвіту
І паче сніга убілюся
- Автор: Богдан Бойчук
Із “Молитви”
Вимий тіло моє
і вибіли з нього
терпіння,
губку подиху приложи
і витягни піт
омертвіння.
Вимий душу мою
і натри олією
ласки,
щоб не
...Чернівці
- Автор: Галина Тарасюк
Ці вулиці… Вони сліди Франка
Ще бережуть з упертістю граніту.
Тут постать Кобилянської тонка,
Як промінь, засвітилася для світу.
Тут Лістової музики ріка
Пливла промінним
Карпати
- Автор: Галина Тарасюк
Карпати. Літо.
Гомонить вода
В потоках чистих.
Доли смерекові.
І я ловлю себе
На думці і на слові,
Що світ уже не той,
І я уже не та.
Лиш тихий біль
За баченим
Іду травою, як водою
- Автор: Галина Тарасюк
Іду травою, як водою,
Трава у пояс лугова.
А слідом тихою ходою
Із пісні давньої слова.
Із тої пісні, де дівчина
Все жде-чекає козака.
Вуста опалює калина —
Осіння
Інтонація
- Автор: Галина Тарасюк
Як від наруги, від болю заплачу:
“Я щось для тебе значу?”
Душу одверну холодну й незрячу:
“Я щось для тебе значу?”
Стисну вуста побілілі, тремтячі:
“Я щось для тебе
Сторінка 614 із 626
Чудовий! Коли поруч.....