Звичайні
Це - не останній шал
- Автор: Анна Волинська
Я ухожу из возраста любви
М. Дудин
Це — не останній шал,
це — не останній шанс
врізатись в бурі шквал
зопалу, здуру.
Взяти на себе вал,
влитись у резонанс,
Цієї осені моїм натхненням станеш
- Автор: Анна Волинська
Цієї осені моїм натхненням станеш…
Закрили хмари неба висоту.
Обпалюють палаючі каштани
Швидкі пташині крила на льоту.
Через дощі пробився кущ шипшини,
Плоди криваві осінь
Через життя наосліп йшла
- Автор: Анна Волинська
Через життя наосліп йшла,
Гріховне з праведним мішала,
і повсякденності зола
іскринку Божу пожирала.
Намарне гаяла літа
Серед людської злої пущі,
і поглинала
Черкнутися душею до душі
- Автор: Анна Волинська
Черкнутися душею до душі —
І розлетітись на свої орбіти:
Окремі біди-радощі терпіти,
Окремі будувати міражі,
Окремо гріти зашпорів озноб,
Врізаючись в навколишню
Чуєш? Люблю тебе!
- Автор: Анна Волинська
Чуєш? Люблю тебе! Чуєш?!.
В листі заплутались зорі,
Місяць за нами крокує,
Заздрить і блідне: нас — двоє.
Квітами споєний вечір
Про божевілля шепоче.
Я обніму твої
Ще не ковтаю сліз журбу солону
- Автор: Анна Волинська
Ще не ковтаю сліз журбу солону,
Стражданнями не сплачую ясу,—
Допоки неприступності корону
На гордій голові своїй несу.
Байдужий! Очерствілий! Ну поклич же
мене ледь чутно.
Що ж тепер робити, весно слабосила
- Автор: Анна Волинська
Що ж тепер робити, весно слабосила?
Нам зима замети снігу натрусила,
Он які замети, геть по самі вуха,
Як тут спромогтися ще й на силу духу?
В зиму п’ятий!!! місяць суне по
...Я вам заздрю, граки
- Автор: Анна Волинська
Я вам заздрю, граки.
Ви над містом літаєте сірим,
Навіть небо черкаєте
чорними хмарами крил.
Ми — безкрилі і злі.
Ми маленькою міркою мірим
і себе, і сусідів,
затоптаний
Я весні і цей рік не чужа
- Автор: Анна Волинська
Я весні і цей рік не чужа.
Знову ця велика таємниця:
Не душа старіє, не душа,
І весна в очах моїх іскриться.
Незглибима досвіду іржа
Облітає тополиним пухом.
Не душа
Я втратила свідомість біля тебе
- Автор: Анна Волинська
Я втратила свідомість біля тебе.
Очима одурманив, осліпив!
Я знаю, що їм вірити не треба,
Та серце править вдячності молебень
За створене тобою диво з див.
Задзвонить
...Я до тебе з зимової казки прийшла
- Автор: Анна Волинська
Я до тебе з зимової казки прийшла…
(Карі очі в замерзлих, засніжених віях).
Я в долонях гарячих троянду несла —
Й донесла: у морозах, у лютих завіях…
Ти зустрів, привітав, ти
...Я не шукаю зустрічі з тобою
- Автор: Анна Волинська
Я не шукаю зустрічі з тобою,
Своєю згубою, облудою, бідою,
Я не шукаю зустрічі — о ні,
А ти щодня ввижаєшся мені.
В нудних трудах минають будні сірі,
Сама зроблюсь сіренька і
Я співатиму Пісню Пісень
- Автор: Анна Волинська
Я співатиму Пісню Пісень,
Бо сьогодні коханням хвора.
Коли спеку вгамує день,
Коли тіні впадуть за гори,
Я зустрінусь з моїм царем,
Довгожданий прийде до мене,
і кохання
Як моя сповна відсидить в тілі
- Автор: Анна Волинська
Як моя сповна відсидить в тілі
Строк непосидючая душа,—
Вирветься на Шлях Молочнобілий,
Як на луг некошений лоша.
І спрожогу, як мала-малеча,
Гулі понадбавши і
Чорнобривці
- Автор: Микола Сингаївський
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір
У спадок
- Автор: Микола Сингаївський
Все минає – ночі і світанки,
Та життя не випити до дна.
Залишаються нащадкам знаки, –
Наче карби, наші письмена.
Лиш земля, немов легенда, вічна,
Одцвітають очі і
Здаля і зблизька
- Автор: Микола Сингаївський
Здаля і зблизька дивляться сини
І пильно стежать все таки за нами.
Не все на віру в нас беруть вони,
Не завжди вдовольняються словами.
Красивих слів наслухались давно,
Що у
Пам’ять 46-го
- Автор: Микола Сингаївський
Пам’ятаю голод сорок шостого:
Жолудевий, кам’янистий хліб,
Немічного бачити – дорослого,
І дитинство зголоднілих літ.
Все злилось – у хлібне і насущне:
Цвіт кори, макуха,
Ріка Геракліта
- Автор: Микола Сингаївський
Наче звістка від осені,
Впав листок на плече,
А река Геракліта все тече і тече.
Та не ступиш ти вдруге в ту осінь свою,
Вже чекатимеш іншу у ріднім краю.
І в чеканні до
...Шепочуть мамині вуста
- Автор: Микола Сингаївський
(пісня-дума)
Дітей заждалась тиха мати,
На жаль, немає і листа…
– Нема часу, щоб написати, –
Шепочуть мамині вуста.
Не раз вона їх виглядала,
Дозріли вже не
Сторінка 587 із 626
Чудовий! Коли поруч.....