Йоганн Вольфганг фон Гете
Ніщо не згине, що існує
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Ніщо не згине, що існує!
Бо вічне шлях свій ним торує.
Буттям щасливий ти єси!
Буття ж бо вічне. І закони
живому стали для ослони,
щоб цілий світ зажив краси.
Віддавна
...То шугне аж на долину
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
То шугне аж на долину,
то над горами двома,
дзвінкокрила, їй ні спину,
ані спокою нема.
І невтримного жадання
рада й радість — ніби тінь,
адже прагнеш ти кохання,
а
У глупу ніч була мені немила
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
У глупу ніч була мені немила,
дитині, стежка попри цвинтарі.
Я йшов до батька, пастора. Яріла
у щедрім небі зірка до зорі
у глупу ніч.
А вже пізніше, в далечі
...Як кохана поглядає
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Як кохана поглядає,
любий погляд стрівши твій!
І поетів спів лунає,
повен щастя і надій.
І тепер мовчань хвилина
щедро приязні додасть.
Тихо! Тихо! Помовчи-но!
Це —
І сталося! І згуки миролюбі
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
І сталося! І згуки миролюбі
проллялись краєм, що ураз ожив.
Князівську пару, що з’єдналась в шлюбі,
многоголосий привітав наш спів.
І в людській товщі, в справжній цій рахубі
Березень
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Снігами землю вкрито,
напевне, ще не час,
аби весняні квіти
аби весняні квіти
порадували нас.
Убоге сонце всує
проглянуло — дарма:
і ластівка менжує,
і ластівка
Прагнення
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Хто лише муку зна, муку кохання,
Лиш той пізнав до дна моє страждання!
Сам я без втіхи й сна смутний блукаю…
Хто мене любить, зна, в дальньому краю;
Душа моя смутна в огні
Я йшов по лісу
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Я йшов по лісу,
аби пройтись,
отож обабіч
і не дививсь.
Аж бачу — квітка
сховалась в тінь.
Ясна, мов зірка,
а в вічках — синь.
Хотів зірвати,
аж тут
Вишній Брамо, я вже знаю
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Вишній Брамо, я вже знаю:
ти створив безмежжя світу,
як пан-бог, що все справляє,
вседержитель можновитий.
З нас найменшого недремна
тисяча ушей почує,
всім, обниженим
Йде по воду гарна жінка
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Йде по воду гарна жінка
знакомитого браміна,
що найсправедливим судом
слави пишної зажив.
Так щодня з святої річки
найціннішого напою
зачерпне, хоча не має
ані глека,
Парія
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Всемогутній владцю, наш Брамо!
З тебе вийшов світ великий.
Ти правуєш над віками.
Як же ти один, владико,
міг брамінів утворити
як і райїв можновладних?
Мавпі же людській
Все, що мужньо я зажив
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Все, що мужньо я зажив,
всяк би став мене любити,
щоб я вільно міг творити.
Слава, що ти заслужив.
Переклад Василя Стуса
Рима
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Ми віршем тішимся дзвінким.
Та думку зберегти ясною —
Цю найдорожчу нашу зброю —
Для мене варт найкращих рим.
Праслова, орфічне
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
ΔAIMΩN, ДЕМОН
Коли в той день, як світ тобі відкрився,
пораннє сонце зорі привітало,
ти скільки сили до життя пустився,
законів світу пильнувавши стало.
Тож
Ачи проходжу гаєм
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Ачи проходжу гаєм,
чи полем неокраїм —
дзвінкий мій спів бринить.
Мелодії покірний,
тримає розмір вірний
світ, що навкіл лежить.
Чекаю, пожаданий,
на перший цвіт
Усе сповна дарують боги
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Усе сповна дарують боги безмежні
своїм улюбленцям:
усі радощі безмежні,
усі страждання безмежні — сповна.
Скільки тих джерел
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Скільки тих джерел, що мають
справжню пісню поживляти?
І профани її знають,
і майстрам не гріх співати.
Над усе співай кохання —
то найліпше повідання.
Де любовне
Неможливо сховати жару
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Неможливо сховати жару,
бо за дня його зрадить дим,
за ночі ж — полум’я, мов почвара.
Ще тяжче сховати поряд із цим
кохання. Хай і заховане де,
а мить, здається, і в очі
Захід ачи схід пізнай
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Захід ачи схід пізнай —
всюди там господній край.
Південь, північ — на долоні,
в мирі божому й ослоні.
________
Ставши людям при пораді,
судить кожного по правді.
Дайте тільки на коня я скочу
- Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете
Дайте тільки на коня я скочу —
ані ваших юрт, ні хиж не хочу!
Радо мчу в безмежному просторі,
а над фескою моєю — зорі.
_________
Він зорі висіяв молоді,
щоб радісно
Сторінка 4 із 8
Тунг сагурнг