Євген Плужник
Зустрів кулю за лісом
- Автор: Євген Плужник
Зустрів кулю за лісом.
Саме там, де посіяв жито!
За яким бісом
Стільки було прожито!
Прийшла баба, поголосила…
Невеличка дірка поміж ребер…
Ну, звичайно, – краса і сила!
Над морем високо, на непорушній скелі
- Автор: Євген Плужник
Над морем високо, на непорушній скелі,
Квіт чарівний на мертвому стеблі,
Горить вогонь, – щоб у морській пустелі
Знаходили дорогу кораблі.
Буває інколи: уже надія зблідла, –
...Минувшину вивчавши, зрозумів
- Автор: Євген Плужник
Минувшину вивчавши, зрозумів
Красу подій, що сталися допіру.
Історіє! з твоїх важких томів
Крізь давнини завісу димно-сіру
Майбутнє дивиться.
Поете, припади
До джерела
Вже одспівали по дорогах гарби
- Автор: Євген Плужник
Вже одспівали по дорогах гарби
Швидким жнивам мелодії свої,
І осені такі спокійні фарби
Ось-ось овіють небо і гаї…
І помандрують аж за синє море
Над смутком сел високі
Одірвались від днів слова
- Автор: Євген Плужник
Одірвались від днів слова,
В’януть собі по книжках, а у днях ―
мов у темному лісі!
Радість у мене нова:
Дощ осінній по стрісі.
Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі
Розминувся зі мною сон
- Автор: Євген Плужник
Розминувся зі мною сон.
Дні повій, галіфе й героїв…
Хто у сквері під цей газон
Ґрунт угноїв?
Певне, мріяв: ось прийде час…
Рости, травко зелена!
Що ж! Шинелька його
Попоїм, посплю
- Автор: Євген Плужник
Попоїм, посплю… Щасливий ніби.
Роздобув собі штани нові!
Тільки очі так немов у риби
Та на в’язах мулько голові.
Дотягнусь, пурну – і буде тихо!
Мудреці!
Через віщо
Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці
- Автор: Євген Плужник
Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці.
А виріс мрійником серед гаїв на Пслі…
Та від минулого тільки шкільний Горацій,
А про майбутнє – кілька тисяч слів.
Колись наважуся –
...Торгуємо усім, чим тільки можна
- Автор: Євген Плужник
Торгуємо усім, чим тільки можна, –
Словами, дровами, життям, сукном…
Та на аршин лягла рука не кожна,
– Як і раніше, мрію за вікном.
Що я продам? Мій крам – від мрій утома,
...Синє море обгорнули тумани
- Автор: Євген Плужник
Синє море обгорнули тумани,
В синім морі ані хвилі, ні луни…
Тільки тиша… Мертва тиша і туман,
Повні тіней, небезпеки і оман…
Хто запевнить, що проясниться блакить,
Що
Сіра мжичка за вікнами
- Автор: Євген Плужник
Сіра мжичка за вікнами. Ніч. Кімната.
І сьогодні таке, як вчора…
Перегортаю Рабіндраната
Тагора.
Крізь щілини віконниці ніч знадвору:
Доле людська, чудна яка ти, –
На
Сьогодні день, здається, перший влітку
- Автор: Євген Плужник
Сьогодні день, здається, перший влітку
Полям засмаленим чоло омив;
Крізь дощову густу і рівну сітку
Запаленіли ізмарагди нив…
А скоро неба жар громами вичах,
Вгорі веселкою
Знов на сторінках ранні тіні
- Автор: Євген Плужник
Знов на сторінках ранні тіні
Покрали літери в очей…
Як непомітно вечір синій
Схиливсь до мене на плече!
Зіпрусь натомлений на лутку,
А там, де місто, – степ немов…
І чую
У дужих дні - немов слухняна глина
- Автор: Євген Плужник
У дужих дні – немов слухняна глина,
Покірна волі й пальцям різьбаря;
А я схилюсь тихенько на коліна, –
Шумуйте, днів розбурхані моря!
Але не гнів, не заздрість і не
...Питалась ласкаво
- Автор: Євген Плужник
Питалась ласкаво: – Чом, синку, ти зблід? –
А слів не знайшов
І промовчав.
– На північ,
На південь,
На захід,
На схід
Над трупами вигуки вовчі!
Безсило повіки на
...Плакала вона
- Автор: Євген Плужник
Плакала вона… Натомлену спину
День ховав за дахами дач.
А я з усіх фраз пам’ятав єдину:
– Годі, не плач.
Годі? Не плач? Як це дико, їй-богу!
Ой, яке мертве усе в словах!
Майже рік сиджу, мов кріт, на хуторі
- Автор: Євген Плужник
Майже рік сиджу, мов кріт, на хуторі.
Вже й листів твоїх не відбираю.
Інколи копаюся у Мутері
Та в пікет з одним знайомим граю.
От книжок коли б хоч з пуд одержати!
Все ж не
Ракетою піднісся і упав
- Автор: Євген Плужник
Ракетою піднісся і упав,
Широким ревом прокотивсь додолу
Гудок останній. Рушив пароплав,
Кормою повертаючись до молу.
П’ять-шість хвилин шамкої метушні,
Гарячий вибух рухів,
Я знов на хуторі
- Автор: Євген Плужник
Я знов на хуторі. Шовковий шум гаїв
Приспав усе надворі і в господі…
Навіть здається, що думки твої
Додумано, – і віршувати годі!
Хіба одну в старенький свій альбом
Вписати
Надходить дощ
- Автор: Євген Плужник
Надходить дощ. Шумлять бліді берези…
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно…
А дужий грім зустрів такі діези,
Що злякано дзвенить вікно!
Тікає день. Скриплять вози на греблі…
Під
Сторінка 5 із 8
Чудовий! Коли поруч.....