Євген Маланюк
З щоденника (Тут осінь недарма)
- Автор: Євген Маланюк
Тут осінь недарма „індійським літом”
Прозвали.
Справді, жовтень розквіта
Рожевим золотом на зелені нетлінній.
Мов другий май. Звичайно, зовсім інший,
Невиданий, негаданий,
Краків
- Автор: Євген Маланюк
W blekitnej lodzi tramwajowej
Przeplynac przez wieczorny Krakow.
L.Podhorski Okolow
Дотримать заповіт лицарства
Нам допоміг цей промінь з мряки? —
Вознесений над
Станіслав Виспянський
- Автор: Євген Маланюк
1
Nad jakas rzeka, w jakims kraju…
Над Вавелем — вітри і дим,
А він горить і не згоряє.
Стає чужим родинний дім
Над річкою, в якомусь краю…
Даремно скаржиться в віки
...Миколі Зерову
- Автор: Євген Маланюк
Під дикий галас доброго і злого
Тих днів шорстких, коли втеряв наш дух
Співучий мелос, ще відвічний логос
Гартований болями ранив слух.
Скінчилося. Гармати знов на
...З літопису
- Автор: Євген Маланюк
Пришедше на западъ солнца,
Видівше світъ вечерній,
З Чину Вечірні.
1
На западъ солнца з костуром прийшовши
І світъ вечерній видівше — осліп.
Тироль чи Шлеськ,
На палубі, під зорями, удвох
- Автор: Євген Маланюк
На палубі, під зорями, удвох.
Оркестра грає Гріґа.
— Наше свято!
Вечірня Висла полум’ям нонята
І глибиною неба зорить Бог.
І бачить все — і радість, і тривогу,
І привиди
Біоґрафія
- Автор: Євген Маланюк
1
Завжди напружено, бо завжди — проти течій.
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так без шляху, без батька, без предтечі.
Так — навпростець — де спалює мета.
Все чути. Всім
...З “Євангелії піль”
- Автор: Євген Маланюк
Знову Біблія літа розкрила
Сторінки заколосених піль.
Легкий вітер напружує крила
Гнати леготом золото хвиль.
Все забув: мої смутки і скрути,
Мої грішні, бездушні слова, —
Гірка весна
- Автор: Євген Маланюк
Ich hab’ main Herz
In Heidelberg verloren…
Студентська пісня.
1
Так трудно родиться весна —
Дощами, смутками, туманом…
Мов яд нездійсненого сна
Ця ніч, від
З вагону (Лани й чужі жнива)
- Автор: Євген Маланюк
Лани й чужі жнива. І краєвиди,
Мов з шкільного підручника, чужі…
Ти пам’ятаєш образ тьмянновидий
Марії: серце й навкруги ножі?
І кожен порух прорізає лезом,
І кожен біль
Одного дня
- Автор: Євген Маланюк
Димний день. Продзичала підземка зловісно і лунко.
Коло днів замикається ще раз розладом наснаг.
І от берег ізнову…
І знову гірким поцілунком
Починається може остання, остання
Ти ніч оспівуєш
- Автор: Євген Маланюк
Ти ніч оспівуєш, як я
Колись оспівував в тім віці —
Праматір вічного буття.
А день гримить з каміння й криці,
А день палає й палить все,
Що ще живе і ніжне, й любе,
І
Подєбрадці
- Автор: Євген Маланюк
Колегам
Багато бачили. Багато перейшли ми
Столиць і літ, і вулиць, і подій.
Куди ж ведеш нас, віку невмолимий,
Сліпий водій, чи зрячий лиходій?
Ось миготять
...Волинське
- Автор: Євген Маланюк
О. Стефановичеві
Минулої війни окопи
Не проорать, не заорать.
Земля, мов історичний попіл:
Кохав ратай, палила рать.
І вічно спрагнена, несита
Багряних рос,
Зловісне
- Автор: Євген Маланюк
Знов захід буряний. Недобрий.
Знов пророкує кров’ю літер,
Що ми загинем, яко обри,
Що буде степ, руїна й вітер,
Що почорніє світ сей білий,
Що все живе пожруть пожежі,
Воякам
- Автор: Євген Маланюк
Так хутко згасло сяйво слави,
Так коротко тривала мста.
Лягли знесилені літа
На роки, на десятиліття,
На всю добу. І сивий згар
Того нещасного поліття
На наших чолах —
Над Дністром
- Автор: Євген Маланюк
1
Дністер тече прудкіш. Яри стрімкіш, ніж наші,
Мов круча — річище. Та щось дихне — і враз:
Південне небо — лазурова чаша,
І вічність — час.
І все стирається — розлука,
Пам’яті Осьмачки
- Автор: Євген Маланюк
Не хочу — ні! — цих похорон. Прости.
Хай тільки ворон тричі десь прокряче,
Що вже похований ти, неповторний ти,
Осьмаче-символе, як Вій від мук незрячийі
Ні, не ув’язнить глина
...Одна пісня
- Автор: Євген Маланюк
В кінці греблі
Шумлять верби…
Бува, почуєш пісню і спахнеш
Пекучим болем пізньої любові —
І от — далечина Твоїх безмеж,
Твоїх небес нестриманая повінь:
Пливе, пливе
Ода до прийдешнього
- Автор: Євген Маланюк
Дні Твої скалічено криваво,
За туманом мерехтить мета…
Так обридла підозріла слава,
Так гнобить нещадна самота.
Вию псом на мертвім полі бою,
Стережу сей попіл і кістки, –
Сторінка 8 із 11
Чудовий! Коли поруч.....